Рівне

У Зарічному будується перший храм ПЦУ

23 лип•Полісся News

Будівництво першого та поки єдиного храму Православної церкви України триває у селищі Зарічне, що у Вараському районі. Першу цеглину заклали у червні 2024 року. На якому етапі будівництво, звідки гроші, чому так важливе зведення святині під час війни та як допомагають місцеві жителі – у ексклюзивному інтерв’ю Полісся News розповів настоятель парафії Святих Бориса і Гліба отець Андрій Карпович, який опікується зведенням храму.

Отче Андрію, розкажіть, будь ласка, наскільки неочікуваною для вас була пожертва дружини загиблого військового Василя Войтовича, яка стала вирішальною для початку будівництва? Чи справді ця пожертва дала поштовх для реалізації давнього задуму?

– Ця пожертва була для нас великою несподіванкою, але водночас і свідченням Божої дії в серцях людей. Довгий час ми молилися про можливість розпочати будівництво, здавалося, що ресурси обмежені. І ось, несподівано відгукнулися добрі люди, які пожертвували значні кошти. Це стало знаком того, що справа Божа знаходить підтримку, коли є щира віра та молитва. Для нас це не просто фінансова допомога – це велика підтримка,

яка надихає й додає сили рухатись далі.

донька загиблого військового Анастасія Шварапа закладає першу цеглинуУ чому полягає унікальність майбутнього храму? Чи першочергово він планувався саме таким, судячи з фундаменту, чи були внесені корективи в його архітектуру?

– Першочергово храм мав будуватися з каліброваного брусу, але у зв’язку з фінансовою неспроможністю ми не змогли втілити цю ідею. Тому власне ми спромоглися біля фундаменту збудувати невеличкий храм, у якому понині проводяться богослужіння. Коли настав час будівництва більшого храму, були внесені корективи у проєкт, а саме – вирішено будувати з цегли. Архітектор, який запроєктував дерев’яний храм, на основі існуючого фундаменту спроєктував новий храм з цегли. Щодо унікальності, то його архітектура вражає: храм має форму хреста, що символізує духовну основу віри, а традиційний козацький стиль споруди повертає нас до витоків українського християнства. Цей храм, що постане, увійде в історію як пам’ятник, який будувався у важкий час. Він буде живим свідченням нашої незламності, віри та єдності, сили духу та любові до Батьківщини.

Він стане святинею для наших поколінь.

візуалізація храмуЧи закладені в план якісь символічні елементи, пов’язані з історією краю або пам’яттю про загиблих захисників?

– Так, безумовно. Коли буде завершено будівництво храму, біля входу обов’язково буде встановлена меморіальна дошка Героя, в пам’ять якого було розпочато будівництво. Це буде постійним нагадуванням про жертовність наших захисників і про те, що цей храм будується, зокрема, і завдяки їхній пам’яті.

Як відреагували місцеві жителі на початок будівництва? На якому зараз етапі знаходиться будівництво і коли ви сподіваєтесь провести першу службу в новому храмі?

– Реакція місцевих жителів була дуже теплою й підтримуючою. Багато людей з радістю сприйняли новину про початок будівництва храму – хтось допомагав фінансово, інші – фізичною працею, хтось молитвою. Особливо приємно бачити, що навіть ті, хто не є постійними прихожанами, відчули потребу долучитися. Для багатьох це стало знаком духовного відродження громади і ми дуже вдячні за таку щиру участь і підтримку. Наразі будівництво проходить активно, а саме зводимо зруб.

Усе в Божих руках, і ми покладаємо надію, що, якщо Господь благословить і справи будуть просуватись так, як нині, то зможемо звершити перше богослужіння вже в найближчій перспективі. Точної дати поки не називаємо, бо ще є чимало робіт, але з Божою допомогою і підтримкою громади ми поступово наближаємось до цієї радісної події. Найголовніше — ми відчуваємо, що храм уже живе у серцях людей.

закладення першої цеглини Як саме допомагають місцеві жителі, наскільки активно вносять пожертви?

– Як я вже казав, допомога дуже різноманітна. Це не лише фінансові пожертви, хоча вони, звісно, дуже важливі. Багато людей приходять і фізично допомагають на будівництві – це безцінна допомога, особливо коли потрібні робочі руки.

Також є ті, хто підтримує молитовно, а це, мабуть, найважливіша підтримка, адже без Божого благословення нічого не вдасться. Громада дуже згуртована, і кожен робить свій внесок, хто чим може.

Як плануєте організувати богослужіння, щоб вони були зручними і для зарічненців, і для мешканців Локниці?

– Ми прагнемо зробити храм доступним для всіх. Оскільки зараз богослужіння проводяться у тимчасовому храмі поруч з фундаментом, вони вже є зручними для місцевих жителів. Після завершення будівництва нового, більшого храму, ми, звісно, врахуємо потреби обох громад – і Зарічного, і Локниці. Можливо, це буде стосуватися розкладу служб або організації транспортування, але це питання буде вирішуватися з урахуванням побажань вірян.

Чи отримуєте підтримку від влади, і в чому вона полягає?

– Так, певна допомога є, за що ми щиро вдячні. Але найбільшу підтримку, як завжди, надає громада. Це наш основний фундамент, на якому тримається весь процес будівництва.

Усі фото – Вікторії Ніколайчук

Новина, Селище, Червень, Дія, Громада

Читайте ще