Нині в Україні триває не лише війна, а й масштабний процес переосмислення того, як ми як суспільство ставимось до ветеранів. Вони потребують уваги та спільноти, яка прийме і зрозуміє. А ще – конкретної допомоги та підтримки під час адаптації до нових умов життя після повернення з фронту. Саме тому в Україні впроваджується нова надзвичайно важлива послуга – ветеранський супровід. Це не просто консультації – це підтримка в десятках життєвих питань, коли людині потрібно почати все з нуля.
У Зарічненській громаді фахівчиня з супроводу ветеранів почала працювати три місяці тому. Це – Світлана Костюкович. Вона одна з тих, хто щоденно вибудовує цей міст – між фронтом і цивільним життям. Її праця – це не лише про документи і довідки. Це про довіру, чуйність і системність. За цей час вона допомогла десяткам родин. Кореспондент Район.Вараш дізнався більше про її роботу, виклики та те, чого найбільше потребують ветерани.
Зауважимо, що фахівчиня з супроводу ветеранів – це спеціально підготовлена людина.
«Ми пояснюємо, куди людині потрібно звернутися, які пільги їй передбачені,
як оформити документи, де отримати медичну, психологічну або соціальну допомогу. Я і координаторка, і радниця, і часто – перша людина, яка справді вислухає», – розповідає Світлана Костюкович.
Нині її кабінет розташований у приміщенні поліклініки КНП «Зарічненська багатопрофільна лікарня» (кабінет №45, 3 поверх). Проте найближчим часом у планах облаштувати простір на першому поверсі – щоб прийом був доступний для людей із травмами та втратами кінцівок.
Наразі ж при потребі для зустрічей із такими людьми фахівчиня послуговується альтернативним приміщенням.
Працює жінка з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00 (перерва – 13:00–13:30).
«Однак робочий час – лише формальність. Справжній супровід не знає вихідних», – додає співрозмовниця.
Перш ніж стати до роботи, жінка пройшла навчання – спершу інтенсивний семінар, далі – випробувальний термін із елементами практики. Надалі упродовж року вона має пройти ще п'ятиденне очне навчання, а зараз двічі на тиждень відвідує онлайн-лекції, адже законодавство постійно змінюється.
Типовий день фахівця із супроводу ветеранів, за словами Світлани Костюкович,
розпочинається з перевірки електронних звернень – кожен ветеран чи родина можуть написати через особистий кабінет, не виходячи з дому. Це особливо актуально для віддалених сіл громади, де не завжди є зручне транспортне сполучення.
Потім жінка відвідує відділення лікарні, де перебувають військові.
«Не всі йдуть на контакт одразу – важливо не тиснути, вміти чекати, зберігати довіру. Упродовж дня – зустрічі, консультації, допомога з документами, контроль строків подачі заяв, співпраця з іншими структурами», – розповідає фахівчиня.
Згідно з нормативними документами, вона має право супроводжувати 100 осіб. Наразі ж маю 21 заяву та 96 звернень (кейсів) від ветеранів та членів їхніх родин.
«Вважаю, це хороший результат для перших трьох місяців», – запевняє співрозмониця.
На запитання, з якими запитами до неї звертаються найчастіше, зізнається: «Більшість не знають, з чого почати. Люди не обізнані, на які пільги мають право, що належить їхнім дітям, де можна пройти реабілітацію або отримати психологічну підтримку. Особливо складно працювати з родинами зниклих безвісти – бо невідомість лякає більше,
ніж гірка правда. У таких випадках ми співпрацюємо з військовими частинами, правоохоронними структурами, іноді залучаємо юристів».
Психологічна підтримка для фахівців супроводу – ключова.
«Люди, які пройшли війну, часто не можуть відкрито говорити про свій біль. Зовнішній спокій може маскувати глибоку травму. Моє завдання – помітити сигнали. Якщо бачу, що людина потребує психолога, намагаємося разом знайти рішення. Буває, що одного спілкування достатньо, а інколи – потрібна серйозна кризова допомога», – розповідає Світлана.
Щоб записатись на прийом, зателефонуйте за номером телефону 066 1547834 чи зверніться безпосередньо у кабінет №45 у приміщенні поліклініки. Для онлайн-звернень – скористайтеся особистим кабінетом на сайті Міністерства у справах ветеранів.