Рівне

Єдина півфіналістка національної премії для вчителів із Рівненщини розповіла, на що би спрямувала 1 млн грн

13 сер•Rivne Media

Директорка Костопільського ліцею №1 Юлія Плющ – серед 54 учителів України, які цьогоріч боротимуться за національну премію Global Teacher Prize Ukraine Вона – єдина освітянка з Рівненщини в цьому переліку. За фахом пані Юлія – учителька початкових класів.

Імена півфіналістів оприлюднили на сайті "Освіторія" 2 серпня 2025 року. Зауважимо, що цьогоріч до списку ввійшли 54 педагоги замість традиційних 50. Це пов'язано з однаковою кількістю отриманих балів на межі рейтингу.

Юлія Плющ розповіла журналістам "Рівне Медіа" про те, як відреагувала на новину про номінацію, на що би спрямувала призові кошти та поділилася власними рефлексіями щодо того, чого не вистачає освітній системі України та якою має бути заробітна плата вчителя.

Скільки років Ви вже працюєте в освітній сфері та як починався Ваш професійний шлях? "Я почала працювати спочатку в закладах позашкілля Працювала вихователькою в дитячому оздоровчому таборі в Олександрії. У 2000 році я закінчила Сарненський педагогічний коледж і влітку вирішила, що мені вже потрібно на роботу. Я сіла на дизель і поїхала в Олександрію шукати роботу на літо.

І так я працювала впродовж 8 літ в Олександрії в оздоровчому комплексі "Експрес". Але вже з вересня вийшла на роботу в 5 ліцей у Костополі. Працювала педагогом-організатором там мала кілька годин образотворчого мистецтва. Потім була переведена заступником директора в ліцей №4, звідти я пішла в декретну відпустку й вийшла сюди (ред. - у Костопільський ліцей №1) на вчителя початкових класів", - розповіла Юлія Плющ.

Освітянка додає, що її довго запитували, як це із заступниці піти на вчительку. Вона відповідала, що це дуже круто, оскільки власне й хотіла бути вчителькою та працювати з дітками.

"Це, напевно, моє. І от найбільші досягнення в мене з дітьми початкової школи", - підкреслила пані Юлія.

Наразі педагогиня вже пів року - директорка Костопільського ліцею №1.

Як відомо, на премію Вас номінував колишній учень. Як Ви про це дізналися та якою була реакція на таку новину? "Я ніде давно не брала участі в таких громадських речах, тому що в мене загинув чоловік на передовій Мені було дуже складно виходити на загал, але з березня цього року мені зателефонували й попросили бути спікеркою на EdCamp у Рівному.

Там у мене був вдалий дебют після перерви Мене запросили в Сарни, мене запросили всюди. І там був мій учень Андрій Він працює в інституті післядипломної педагогічної освіти. Колись він навчався в 5 ліцеї та ходив до мене на драматичний гурток. Ті діти дуже мене любили. Я з ними багато подорожувала. Буквально через трішки, у травні, мені зателефонували з "Освіторії" Назвали прізвище людини, яка мене номінувала, і попросили заповнити заявку. Я погодилася", - розповіла директорка.

Сумнівів, стерджує пані Юлія, у неї не було. Був значний брак часу, адже це - кінець навчального року, багато роботи в закладі освіти. До 1 липня освітянка не знала, чи заповнить анкету, бо цілий червень працювала. Але потім побачила, що прийом заявок продовжили до 13 липня

"І я просто себе змусила. Думаю, я ж їм пообіцяла, мене ж номінував учень. Ну як я можу? І буквально в останній вечір я уже до ночі її дописувала. Я навіть не знала, що ввійшла в 50 Мені почали друзі, колеги телефонувати з Кропивницького. "Вітаю, вітаю". Кажу: "Із чим вітаєте?". А вони кажуть: "Зараз". І надсилають мені вже покликання на п'ятдесятку".

Як на цю новину власне й відреагували колеги та діти? Чи підтримують вони Вас? "Пішло швиденько по Фейсбуку це все. Заклад відреагував гарно, бо я люблю працювати з колегами. Почали відразу телефонувати й київські колеги, і друзі, і знайомі. І навіть із 50-ки є дуже багато тих, кого я знаю. У місті ось так зустрічають і вітають. А найголовніше, коли почали писати учні, які закінчили 20 років тому школу. Навіть ті діти, які виїхали за кордон, теж писали", - ділиться педагогиня.

Відомо, що це вже не перше Ваше всеукраїнське визнання. У 2019 році ви потрапили до списку найкращих учителів країни. Що це була за премія? "Це була така сама премія. Я не знаю, хто тоді номінував. Я приїхала з Харкова, з едкемпа, і побачила що на електронній пошті є лист із повідомленням, що мене номінували. Не було сказано хто Тоді анкета для заповнення ще довша була. Але я тоді все згадувала, усю свою педагогічну діяльність намагалася описати. Минулого разу я дуже ґрунтовно до цього поставилася. І тоді я чекала результатів", - розповіла Юлія Плющ.

Учителька під час оголошення результатів свого прізвища не почула,

тому що організатори помилилися й назвали двічі одну й ту саму людину. Та пані Юлії почали надходити вітання.

"Кажу, із чим ви мене вітаєте, я не ввійшла. Кажуть, подивися в списках. А в списках навпаки було двічі "Плющ" написано. Ми тоді їздили в Київ разом із чоловіком на вручення", - додала освітянка.

Якщо станете переможницею й отримаєте 1 млн грн на освіту, на що би хотіли спрямувати ці кошти? "У нас було в анкеті таке запитання. Дуже хочу, щоби наш ліцей мав свою їдальню тому що ми єдиний заклад у Костополі, який немає власної їдальні. Колись у нас їдальня була в сусідньому маленькому корпусі, ми його втратили. І тепер, коли повернулося харчування для дітей початкової ланки, і держава виділяє на це кошти, ми їмо з кейтерингових послуг, із лоточків. Ми їмо в навчальних кабінетах І це не зручно ні вчителям, ні дітям. У нас є навіть проєктно-кошторисна документація. Там не мільйон, там набагато більше мільйонів. Але нам дуже треба їдальня, бо наразі ми набрали 4 перші класи, 700 дітей у закладі освіти...", - поділилася Юлія Плющ.

Педагогиня додає, що коли лунає повітряна тривога й дітей за межі закладу випускати не можна,

вони лишаються голодними. Адже в учнів - по 7-8 уроків, вони до 15 години перебувають у закладі.

"Для мене пріоритет - це здоров'я дітей", - наголосила директорка.

Пані Юлія зауважила, що кошти ще могла би залучити на розвиток робототехніки в ліцеї, адже хоче долучати заклад до STEM-проєктів

Ваш ліцей нещодавно переміг у міжнародній грантовій програмі ChangeX. Розкажіть кілька слів про цей проєкт, чия була ідея взяти в ньому участь і що плануєте створювати?Учителька постійно брала з дітьми початкової ланки участь у "Леготижнях". Одного разу у вайбер-групі Lego Foundation оприлюднила новину до Всесвітнього дня гри про цей грант. Пані Юлія зацікавилася, покликала групу колег, зокрема вчителів біології, початкової ланки, географії.

"Ми писали грантову заявку на "Шкільні сади перемоги" Ми дуже хотіли пророщувати сливи пісарді тому що вони такі декоративні й дуже гарні. Хотіли зробити "Сад перемоги" на честь героїв, які загинули Ми хотіли пророщувати з насіння та пробувати висаджувати такі дерева. І ще хотіли озеленити наші підвіконня, щоб це були не звичайні підвіконня, а румбокси з рослинками або флораріуми аби дітям було цікаво маленькими паличками доглядати такі дуже етстетичні речі.

Ми виграли грант ChangeX. Нам уже зайшла перша сума грошей. Тому моя мрія вже збулася Будемо мріяти про щось нове", - каже директорка Костопільського ліцею №1.

Освітянка зауважує, що у планах, окрім дерев, - і вирощування пряних трав (розмарин, лаванда, базилік, тим'ян тощо). Далі вони би могли робити солі з пряними травами як приправи в маленьких баночках. І так утілювати соціальне підприємництво в школі.

Сума гранту становить 80 тис., але кошти надходять у євро.

"Ми отримали перші 56 уже. Коли прозвітуємо, що почали робити, отримаємо друге надходження", - зазначила педагогиня.

Як Ви оцінюєте рівень овіти в Україні? Які зміни хотіли би бачити в освітній системі? "У нас дуже високий рівень освіти. Вимоги до навчання - дуже високі. Чого не вистачає? Звичайно не вистачає очного навчання Змішаний формат збиває дітей із навчання. "Дистанційка" у своєму моменті - це дуже круто. Коли почалася війна й ми перейшли на дистанційну форму, мені було так важко. Мені не вистачало дитячої енергії, а потім я вловила ту хвилю. Безмежні можливості дистанційного навчання в тому, що ми хочемо поспілкуватися з письменниками, ми телефонуємо до Сашка Дерманського, домовляємося, він виходить у прямий ефір до дітей, зачитує уривки своїх текстів, спілкується. Діти ж думають, що письменники - це ті, хто давно помер. А тут перед ними людина, яка написала книгу, і те, що ми читаємо на уроках, ось тут", - розповіла Юлія Плющ.

Окрім того, дітки навіть готували із шефом зі львівського ресторану. Він у прямому ефірі готував, а діти все повторювали. На думку педагогині, такі можливості треба використовувати.

Пані Юлія додає, що в освіту треба вводити більше арттерапевтичних моментів аби діти почувалися більш комфортно, мали можливість хоча б на деякий час забути про те, що відбувається.

Яка, на Вашу думку, мала би бути заробітна плата в учителя? "Однозначно вища. Кажуть, що вчитель пів дня працює, пів дня - вільний. Ні. Він 24 години на зв'язку з батьками, тому що батьки можуть зателефонувати в будь-який період, він несе відповідальність за дітей, а ще якщо творчий учитель і хоче підготуватися до уроку, він щось ріже, клеїть, ліпить... Це просто такий безперевний процес. І молоді вчителі, які прийшли, спробували й бачать, що є краща перспектива, не залишаються в закладах освіти", - відповіла Юлія Плющ.

Окрім того, додає освітянка, чимало вчителів замість відпочинку влітку під час відпустки їдуть на заробітки за кордон, адже не можуть вивчити власних дітей в університетах.

Ви маєте доволі великий педагогічний досвід роботи. Чи змінилося ставлення дітей до вчителів за останні 10-15 років? "Змінилося. Змінилося в гіршу сторону. Змінилося через те, що змінилося ставлення батьків до вчителів і загалом до освіти. Я розумію, що батьки інколи сердяться, що на "дистанційці" вони не можуть проконтролювати, ще щось... Батьки інколи ставляться так: віддав у школу й забув. Усе що тут відбувається - це повинен зробити вчитель. І навчити, і погодувати, і витерти носика, і зав'язати шнурки. Це все входить у зону відповідальності вчителя.

Я батькам завжди пояснюю з першого класу: ми - в одному човні й повинні гребти в одну сторону. Як ми почнемо гребти в різні сторони, не буде ніякого порядку, буде суцільний хаос", - ділиться власними роздумами Юлія Плющ.

Червень, Новина, Перемога, Лаванда, дизель

Читайте ще