Рівне

"Простіше сказати, де не був": "Тихий" із ТрО Рівненщини вивозить поранених із "найгарячіших точок"

16 сер•Rivne Media

44-річний Петро на позивний «Тихий» служить у 3-му батальйоні 104-ї окремої бригади ТрО Рівненщини «Горинь» уже майже пів року. До цього він воював у складі добровольчого батальйону «Айдар» і займався логістикою "на нулі". Сьогодні чоловік — водій евакуації, який вивозить поранених із "найгарячіших точок".

Розповіли у пресслужбі бригади.

Чому «Тихий»?

«Позивний дав ще перший батальйон. Напевно, бо спокійний, не конфліктний. Так і закріпилося».

Любов до автівок ще з дитинства

«У нас в сім’ї всі були пов’язані з автомобілями. За кермо сів у 11–12 років, а вже у 14–15 впевнено їздив».

В армії теж завжди був водієм — від «головного водія їдальні» до водія евакуації.

«Машину люблю. Це моє».

За роки війни «Тихий» побував майже на всіх напрямках:

«Простіше сказати, де не був. Не був тільки на Харківщині. Все інше — проїздив».

У 2014-му служив у «Айдарі» на Луганщині, у Щасті. Тоді, каже, ставлення до цивільних змінилося — зрозумів, що люди різні: хтось підтримує, хтось засуджує, а хтось просто уникає теми війни.

На Петра вдома чекають дружина, батьки та донечка, яка народилася 12 квітня 2022 року — саме в день,

коли він із побратимами переходив із Київського напрямку на оборону Миколаєва.

«Бачу її, коли є відпустка, або якщо потрапляю до госпіталю. Так, це важко. Але треба вистояти — а потім уже все інше».

Позиція щодо тих, хто не воює.

«Мені до одного місця, хто сидить вдома. У кожного своє. Я пішов воювати за себе, свою родину і своїх друзів. Не хочу жити з відчуттям зради перед тими, хто не повернувся».

Петро не з тих, хто багато говорить про релігію, але вірить у щось вище і передусім у власні сили.

«По-перше, треба вірити в себе. Бо якщо не віриш сам, то ніхто не допоможе. Маю свої дисциплінарні правила — і дотримуюся їх. Може, хтось і допомагає згори, а може, це просто інтуїція».

Порада молодим

«Якщо людині подобається терпіти — хай терпить. Але потім нехай не жаліється. Я виріс у 90-х: якщо не хочеш, щоб тебе принижували, — захищайся».

Побажання українцям

«Терпіння, натхнення і спокій. Спокій — це відрада. І, звісно, Перемоги нашій Україні!».

Перемога, Тихий

Читайте ще