Рівнянин Анатолій Похилюк відзначає одразу два ювілеї — 70 років життя та 50 років творчої діяльності. До цієї дати він презентував рівнянам свою велику персональну виставку «Мої 50х70» у стінах Рівненського Міського Будинку культури.
Анатолій Похилюк живе між екстреними викликами та фотоекспозиціями, між нічними змінами «швидкої» та світлом, зловленим в об’єктив. Уже 50 років він — фельдшер екстреної допомоги. І стільки ж — фотограф, який фіксує миті.

Виставка, що зберігає історію містаУ Рівненському Міському Будинку культури відкрили експозицію «Мої 50х70» що об’єднала близько сотні робіт митця Анатолія Похилюка. До виставки увійшли як нові світлини, так і рідкісні архівні кадри, зроблені десятки років тому. На них — динаміка спортивних змагань, людські емоції, пейзажі, портрети.




Це не просто фото — це візуальна хроніка Рівного, його людей, емоцій і природи, зібрана людиною, яка по-справжньому любить своє мистецтво.




До відбору світлин долучилися колеги-фотохудожники. Багато з робіт, що прикрасили експозицію «Мої 50х70» раніше не демонструвалися публіці.

Фельдшер «швидкої», який 50 років знімає життяУ Рівному Анатолія Похилюка знають одразу у двох іпостасях — як фельдшера, що першим приходить на допомогу, і як фотографа, який першим помічає мить. Його життя розділене між екстреними викликами та творчими кадрами, але насправді ці дві справи для нього — про одне: про людей.
Фельдшером він працює ще з юних років. Виїжджає туди, де долі вирішуються за хвилини. А після зміни бере фотоапарат і знову йде «на виклик» — тільки цього разу світла, емоцій та життя міста. Так уже пів століття він зупиняє миті, які інші навіть не встигають помітити.

«Моя виставка — про шлях». Особистий коментар Анатолія ПохилюкаПеред відкриттям персональної експозиції «Мої 50х70» Анатолій Похилюк не приховує, що ця виставка — підсумок не лише творчості, а й ювілей життя:
«Назва «Мої 50х70» — це просто: 70 років мені, 50 — коли почав професійно займатися фотографією. Робіт дуже багато, на виставці — лише відібрані. Планів у мене ще купа, якби тільки вистачало коштів, бо фотографія — недешеве мистецтво».

Попри складність професії, фотографія для
Анатолія Похилюка — спосіб відновитися і дихати:
«Фотографія для мене — це очищення матриці. Відпрацював зміну, здав — береш фотоапарат і робиш те, що для душі. Я репортер: знімаю спорт, пейзаж, портрети».

Довгі роки Анатолій Похилюк був фотокореспондентом у різних рівненських виданнях, зокрема й у «ОГО», а найдовше — у газеті «Сім днів», де працював десять років. Його фотографії стали частиною історичних і документальних книг, а персональні виставки не раз збирали поціновувачів фотомистецтва.
Сьогодні Анатолія Похилюка можна зустріти на будь-якій події в місті. Він завжди поруч — з фотоапаратом, з увагою до деталей і з бажанням зберегти для Рівного те, що важливо.

«Фотограф із епохи плівки». Колеги про майстерність Анатолія ПохилюкаСвіт цифрової фотографії спростив багато процесів, але колеги Анатолія Похилюка наголошують: справжня школа майстерності формувалася тоді, коли кожен кадр потребував точності, терпіння й глибокого розуміння техніки. Саме тому вони називають його представником «золотої епохи плівки» — покоління, що мислило світлом, композицією та моментом задовго до того,
як з’явилася кнопка «видалити».

Олександр Харват — заслужений художник Міжнародної Федерації фотомистецтва та один із найвідоміших фотографів Рівного — так згадує особливість стилю колеги:
«Вражає, що Анатолій — з того покоління, яке починало з плівки. Той, хто працював з плівкою, краще розуміє фотографію. Бо кожен кадр — це відповідальність, техніка, думка. І на виставці багато таких робіт: продуманих, вибудуваних, відчуті очима фотографа».

Він підкреслює, що саме в таких роботах відчувається рука майстра — того, хто не просто натискає кнопку, а створює світлину, вкладаючи в неї досвід і бачення.
«Вітаємо пана Анатолія з 70-річчям. Дуже класно, що він зробив таку потужну виставку», — додає фотограф.
«Він був найкращим у ручному друці». Спогади колег із фотоклубу «ЧАС»Фотоісторія Рівного була б неповною без тих, хто створював її десятиліттями. Один із перших учасників легендарного фотоклубу «Час» Сергій Бусленко пригадав, як формувався місцевий фоторух — і яке місце в ньому займав Анатолій Похилюк.
«Пам’ятаю 1984 рік, коли створився фотоклуб “ЧАС”. Це був справжній рух — і
Анатолій був серед перших. Дуже багато змінилося, але його любов до фотографії залишилася незмінною. Видно, що він знімає з душею: людей, природу, спорт — усе, що бачить», — згадує він.

Митець зазначає, що ця відданість проявлялася не лише у знімках, а й у праці над ними — у терплячому, майже ювелірному процесі проявлення й друку.
«У ті часи був ручний друк — і Анатолій був у цьому найкращим. Його фотографії завжди прикрашали наші спільні виставки, роблячи їх потужнішими та глибшими», — додає фотомитець.
Погляд молодого поколінняМолоді фотографи теж не приховують свого захоплення. Для рівненської фотомайстрині Софії Богдан знайомство з Анатолієм стало несподіваним, але дуже промовистим — вона побачила майстра за роботою й відчула його особливу манеру бачити світ.
«Ми недавно познайомилися на зйомці в парку. Дуже скромна людина, неймовірно цікава. Я в захваті від його портретів, від того, як він бачить людей і природу. Це дуже надихає».

Митець, який продовжує творитиПопри десятиліття роботи й сотні зафіксованих моментів, Анатолій Похилюк не зупиняється. У ньому й досі живе та сама творча енергія,
яка колись привела його у фотомистецтво. Нові ідеї, нові задуми, нові кадри — він продовжує творити щодня.
Його пораду молодим фотографам можна назвати життєвим девізом:
«Творіть, дерзайте — і все у вас вийде».

Фотовиставка, що відчувається душею«Мої 50х70» — це значно більше, ніж персональна виставка. Це історія людини, яка щодня рятує чиїсь серця — і паралельно зберігає серце міста у своїх світлинах.

Експозиція представлена у Виставковій залі Рівненського Міського Будинку культури. Кожен охочий може побачити, як виглядають пів століття любові до фотографії, вміщені у десятках світлин.
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали, як медики Рівного повернули до життя 76-річного пацієнта. На терміновий виклик тоді виїхала бригада інтенсивної терапії БІТ-1 Рівненської станції ЕМД у складі лікарки Оксани Кубай, парамедиків Тараса Яцюка та Анатолія Похилюка, а також екстреного медичного техніка Володимира Мельника.
Запис Рівнянин Анатолій Похилюк показав півстоліття своєї творчості у виставці «Мої 50х70» спершу з'явиться на ОГО.ua.