Перший міжрегіональний проєкт «Музейні студії» об’єднала Кременецький краєзнавчий музей та Державний історико-культурний заповідник міста Дубна.
Днями дубенські музейники презентували в Кременці виставку світлин, яка розповідає про діяльність Михайла Островського (1897-1977), відомого дубенського археолога, історика та краєзнавця, який присвятив своє життя вивченню історії рідного краю. Про це повідомляють на фейсбук-сторінці Дубенського замку.
Про життєвий шлях знаного археолога під час презентації виставки докладно розповів завідувач відділу історії Заповідника м.Дубно Іван Касянчук Доля розпорядилась так, що Михайло Островський через різні життєві обставини, серед яких Перша світова війна, хвороби та ув’язнення з політичних мотивів, так і не зміг стати дипломованим фахівцем у галузі, якій присвятив своє життя. Тому, коли його одного разу запитали, яким чином він здобув такі розкішні знання, він скромно відповів: «У бібліотеці».
Самоосвіта, якій краєзнавець присвятив левову частку свого життя, дозволила йому стати штатним працівником Варшавського археологічного музею і займатись розкопками не лише на території Польщі,
але й Дубенщини та Кременеччини. Після археологічних досліджень у с.Липа поблизу Мирогощі Островський навіть претендував на відкриття давньої «липської культури», про що згадувалось у свій час у довіднику «Советская археология».
Згодом він проводив розкопки на горі Бона та на Дівочих скелях у Кременці, у селі Стіжок
В експозицію виставки увійшли світлини знахідок археолога у Шумському городищі пізнього давньоруського періоду – намистина з підвіски, бронебійна стріла для арбалету, шпори, які свідчать, що тут мешкали воїни давньоруської держави й проводились вишколи київських дружин давньоруських князів.
Михайло Островський очолював музей у Дубні ще до німецької окупації, а після вигнання німецьких загарбників з міста облаштував новий музей, позаяк старий був зруйнований. Збереженню археологічних колекцій під час німецької окупації слід завдячувати саме йому. Напередодні окупації Дубна він вивіз експонати по селах району, а частину заховав у місті. Навіть у роки війни дослідник продовжував археологічні розвідки.
Його зусиллями музейна експозиція швидко відновила свою роботу.
У 1949 році Михайло Островський очолив музей у Кременці. Проте не надовго. За рік через рядок у біографії, де згадувалось його навчання в період Речі Посполитої, його понизили до наукового співробітника, а невдовзі взагалі вивели зі штату. Та він все одно продовжував археологічні розвідки на теренах Дубенщини та Кременеччини.
Знахідки історика нині прикрашають експозиції обох музеїв.
Неординарність постаті науковця мала нагоду оцінити дослідниця Волині, докторка історичних наук, доцент, завідувачка кафедри суспільних дисциплін Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка Ірина Скакальська До її рук потрапив робочий блокнот Михайла Островського, який зберігається у фондах Кременецького краєзнавчого музею, де він власноруч записував кожну свою знахідку, малював карту досліджень, занотовував цікаві думки.
Професорка згадала публікацію відомого українського археолога Святослава Терського присвячену Юрію Шумовському та Михайлу Островському. У 1961 році Островський розпочав розкопки на Даниловій горі у Кременці. І Терський описує, на якому високому професійному рівні дубенський археолог організував ці роботи.
Діяльність та археологічна спадщина Михайла Островського заслуговують на подальше вивчення і популяризацію. Таку одностайну думку висловили учасники «Музейних студій».
Читайте також: Науковець та розвідник: у Національному музеї історії України діє виставка про Віктора Петрова