Рівне

Життя з чистого аркуша після насильства: як на Рівненщині рятували жінок із дітьми від домашнього пекла

14 чер•Полісся News

До Дня інформування про насильство щодо жінок і дітей журналістка Полісся News дослідила, чому офіційне «затишшя» в реєстрах є оманливим, як війна змінила портрет постраждалих та чому перший крок до порятунку починається з тарілки гарячого супу й безпечного даху.

Повномасштабна війна принесла в українські домівки постійний стрес, невизначеність, економічну нестабільність та психологічні травми. Це все стало каталізаторами для спалахів агресії за зачиненими дверима. Водночас у суспільстві досі побутує небезпечна ілюзія: мовляв, «зараз не на часі» виносити сімейні конфлікти на публіку.

Про це говоримо зі Світланою Пащенко, представницею Координаційної Ради та Коаліції по насильству в Рівненській області, фахівчинею БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне».

Оманлива статистика: чому спад на папері є зростанням у реальностіЯкщо аналізувати звіти правоохоронних органів, загальна картина по Рівненській області може здатися відносно стабільною або навіть демонструвати зменшення кількості офіційних звернень. Проте експерти закликають не вірити паперовому оптимізму.

«По області взагалі йде як спад на даному етапі. Але якщо йде спад, це не означає, що кількість зменшилася. Це означає, що є більша кількість невиявлених варіантів. А от по нашому закладу можу сказати, що тенденція йде на зростання кількості», – ділиться Світлана.

Лише протягом одного року в Рівному зафіксували 240 офіційних повідомлень про вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Постраждалим надали 1147 спеціалізованих соціальних послуг.

Реагуючи на виклики, міська мобільна бригада соціально-психологічної допомоги здійснила 108 актів оцінок кризової ситуації

«Немає опори»: як війна змінила портрет постраждалоїСучасна постраждала від домашнього насильства — це необов’язково жінка з уразливих соціальних верств, як звикло думати суспільство. Сьогодні під удар потрапляють освічені, успішні жінки, у яких війна вибила психологічний ґрунт з-під ніг.

«Портрет постраждалих звичайно змінився. Зараз жінка має колосальний стрес через зовнішню ситуацію, в якій ми всі живемо. І коли додається ще й внутрішня ситуація, то взагалі не відчувається ніякої опори і немає бачення майбутнього. Це незалежно від того, чоловік військовий чи не військовий. Хоча у нас з’явилися вже випадки, коли жінки з дітьми страждають від чоловіків, які перебувають в СЗЧ (самовільне залишення частини.)».

Окремий виклик для Рівненщини — допомога внутрішнє переміщеним особам,

які рятуються не лише від обстрілів, а й від домашнього пекла. За даними Центру соцслужб, із 382 сімей, які пройшли оцінку потреб, 115 родин (у яких виховується 124 дитини) — це саме ВПО. Вони перебувають у стані критичної ізоляції.

«Будь-яка жінка, яка потрапляє в таку ситуацію з дітьми, рідко коли має підтримку батьків. Були випадки, коли батьки навпаки вмовляли жінку просто помиритися. До нас потрапляли жінки безпосередньо з військових зон, які вимушено мусили звідти виїжджати, бо сусіди, налаштовані на “рускій мір”, погрожували їм. Вони просто боялися за своїх дітей і за себе, розуміючи, що їх можуть здати».

Перші кроки самостійності: від базових потреб до чистого аркушаКоли жінка тікає від насильства, вона часто опиняється на порозі центру в стані повного заціпеніння – без речей, грошей та розуміння, як жити завтра.

Фахівці наголошують: неможливо займатися довгостроковим плануванням чи психотерапією, якщо у людини дефіцит безпеки на фізіологічному рівні. Саме тому в структурі допомоги величезну роль відіграє матеріальний фактор. Торік міські служби надали 1034 послуги допомоги (одяг,

харчі, засоби гігієни) та 848 послуг психологічної підтримки.

Щойно закриваються перші потреби, починається юридична боротьба — 78 постраждалих осіб за рік було перенаправлено до Рівненського бюро правової допомоги для оформлення розлучень та заборонних приписів проти кривдників.

«Що треба зробити в першу чергу? Забезпечити себе і дитину. Коли у жінки немає взагалі жодної копійки, коли немає чим нагодувати дітей, вона не може адекватно мислити. Спочатку ми закриваємо базові потреби, а тоді вже говоримо про те, які плани далі намічати, в якому напрямку рухатися і як вийти на цю пряму самостійного життя».

Історія, що дарує надію: «У неї все вийшло, і у вас вийде»Попри складність бюрократичних кіл та психологічні травми, вихід із кола насильства існує. Для багатьох центр стає точкою відліку нового, вільного життя.

«Не треба боятися, і життя на цьому не закінчується. Треба виходити з цієї зони і просто починати з чистого листа. І все вийде! Дуже часто жінку лякає не стільки страх за себе, скільки страх за дітей: що вона не зможе їх забезпечити, прогодувати, закрити їхні базові потреби. Не треба боятися — всі питання вирішуються. Треба просто поставити перед собою мету».

Як приклад сили духу, у центрі згадують одну зі своїх підопічних:

«Була одна жінка — шестеро дітей! І теж тікала від насильства. І в неї все вийшло! Зараз вона працює на роботі, ми оформили всі соціальні виплати, які треба, з чоловіком розлучилися, вирішили питання з житлом. Ми досі підтримуємо зв’язок, вони переписуються з іншими мешканцями шелтеру — це вже як одна родина. Зараз законна система в Україні більше йде на сторону жінки, є соціальна підтримка. Просто не завжди вистачає знань. Головне — звертатися до установ, які можуть надати повну консультацію, і тоді все вдасться».

За рік завдяки роботі міських фахівців 25 рівненських родин повністю подолали складні життєві обставини ще у 23 сім’ях проблеми вдалося мінімізувати, а 11 осіб отримали офіційне працевлаштування та фінансову незалежність.

Паралельно у місті ведеться масштабна робота «на випередження». Щоб підлітки не ставали майбутніми кривдниками чи мовчазними жертвами, фахівці мобільної бригади разом із поліцією та Службою освітньої безпеки провели 11 лекцій та відкритих обговорень у 9 загальноосвітніх закладах Рівного,

а також ліцеї №2, навчаючи молодь розпізнавати булінг та домашній аб’юз.

Рівненщина в цифрах: реальність домашнього насильства за рікДані Рівненського міського центру соціальних служб

  • 240 повідомлень про вчинення домашнього та гендерно зумовленого насильства надійшло за рік.
  • 1147 спеціалізованих послуг надано безпосередньо жертвам домашнього аб’юзу.
  • 108 екстрених виїздів (кризових втручань) здійснила мобільна бригада для ізоляції постраждалих від агресорів.
  • 78 осіб отримали направлення на безкоштовний адвокатський та юридичний супровід для захисту в судах.
  • 115 сімей із числа ВПО з дітьми звернулися по допомогу, тікаючи від подвійної кризи: війни та сімейної агресії.
Куди звертатися по допомогу в Рівненській громадіЯкщо ви або ваші близькі опинилися в ситуації домашнього насильства, не мовчіть. Кваліфікована допомога поруч:

  • 102 — Національна поліція України (виклики мобільних бригад реагування).
  • 15-47 — Урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству.
  • 0 800 213 103 — Безкоштовна правова допомога (юридичний супровід, розлучення, заборонні приписи).

суп, Заклад, суд, рада

Читайте ще