Рівне

Замчисько в Костополі: як чистять річку після 50 років занедбаності

9 лип•Район.in.ua

Ще кілька місяців тому Замчисько виглядало типовим прикладом занедбаної малої річки: суцільні зарості очерету, замулене русло, застояна вода. Востаннє її чистили ще за радянських часів, у 1970-х. Цього літа ситуація зрушила з місця – на воду вийшла самохідна амфібія Truxor T40, яку придбали коштом міського бюджету за близько 10 мільйонів гривень.

Але чи означає це, що проблему, якій уже півстоліття, нарешті вирішено? Відповідь складніша, ніж здається на перший погляд. Проблему досліджувала наша журналістка, пише Район.Рівне.

Стан річки – не наслідок одного якогось прорахунку, а результат десятиліть системного нехтування. Береги заростали, дно замулювалося, а природна течія слабшала настільки, що річка почала втрачати здатність до самоочищення. Ситуацію погіршували незаконні стоки: частина мешканців прибережних будинків облаштувала таємні зливи каналізації під виглядом дощової, а мікрорайон Заріччя що впритул межує з річкою і налічує близько двох тисяч будинків, узагалі не має централізованої каналізаційної мережі.

Річка ЗамчиськоВчені НУВГП у 2021 році – біологиня

Ольга Бєдункова з колегами, опублікували в журналі «Проблеми хімії та сталого розвитку» дослідження самоочисної здатності Замчиська за багаторічними спостереженнями. За їхніми даними, площа водозбору річки становить 336 км², лісистість – 44,6%, а заболоченість – лише 1,22%, тобто природний потенціал до відновлення в річки є. Проблема в тому, що антропогенне навантаження – стоки, замулення, порушення природної течії – десятиліттями це навантаження перевищувало.

Читайте також:

Робота амфібії – лише перший, найпомітніший, але не найскладніший етап. Наразі техніка косить рослинність і прибирає сміття з поверхні, поки комунальники відпрацьовують оптимальні маршрути. Проєктно-кошторисну документацію на повне очищення дна річки тільки готують, а її вартість, за словами фахівців, буде колосальною. Ще один системний елемент – модернізація міських очисних споруд: проєкт реконструкції вже готовий, але через інфляцію оцінюється у 350 мільйонів гривень. Самотужки міський бюджет таку суму не покриє, тож громада шукає міжнародні гранти та інвестиції.

Проєкт викликав неоднозначну реакцію мешканців. Одні вважають закупівлю техніки виправданою інвестицією в екологію та майбутній комфорт міста, інші переконані, що ці кошти можна було спрямувати на інші потреби. Наприкінці травня ситуація загострилася: частина костопільчан поскаржилася, що косіння водної рослинності знищує пташині гнізда й призводить до загибелі качок та риби під час нересту. На місце виїхали фахівці Державної екологічної інспекції Поліського округу разом із представниками міськради – обстеження провели у присутності самих заявників. Найгірші побоювання не підтвердилися, однак інспектори порадили тимчасово призупинити косіння до завершення «сезону тиші», коли птахи виводять потомство. Цей епізод показав: контроль за екологічними роботами в місті працює, а мешканці готові відстоювати збереження природи навіть ціною уповільнення проєкту.

У міськраді наголошують, що очищення поверхні й майбутнє каналізування – лише частини ширшого задуму. До розробки комплексної стратегії планують залучити науковців НУВГП – установи, яка вже майже два десятиліття досліджує екологічний стан саме цієї річки,

– проводити круглі столи й екологічний аудит вартістю 250–300 тисяч гривень, який включатиме лабораторні дослідження стану водойм і атмосферного повітря. Паралельно в місті вже стартувало облаштування набережної вздовж лівого берега Замчиська – територією, якою щодня користуються учні ліцею №3 та вихованці спортивної школи.

Так річка Замчисько виглядає заразВперше за десятиліття Костопіль підійшов до проблеми, побудувавши цілісну систему – від видимого косіння очерету до непомітної, але вирішальної модернізації очисних споруд. Наявність незалежних наукових даних про стан річки означає, що результативність цієї програми з часом можна буде виміряти об’єктивно, а не лише зі слів посадовців. Наскільки вдалою вона виявиться, залежатиме не лише від техніки на воді, а й від того, чи вдасться громаді залучити фінансування на найдорожчі етапи – днопоглиблення та реконструкцію очисних споруд. Поки ж очевидно одне: після пів століття мовчання, Замчисько нарешті привернуло увагу, якої давно потребувало.

Діана Ющук, ЖУР-11, НУВГП

школа, Громада

Читайте ще