У суботу, 10 жовтня, у Мощаниці на Рівненщині освятили пам'ятний монумент воїнам Української повстанської армії, які загинули під час Другої світової війни та після неї. Меморіал розміщений на території Свято-Троїцького храму Православної церкви України, поруч зі дзвіницею.
Пам'ятник вінчає великий гранітний хрест на кам'яній стелі. На стелі розміщені дві чорні плити: на одній зображено тризуб, на другій викарбувано напис «У цій братській могилі спочивають воїни УПА, які віддали своє життя за волю та незалежність України». Поруч поховані кілька священників, а неподалік – свіжі могили захисників України, які загинули під час повномасштабної війни. Їх позначено синьо-жовтими стягами та прапорами бригад. До меморіалу ведуть два входи: з території храму та окремий – з майдану. Довкола викладено бруківку.
На освяченні було понад 80 місцевих жителів і гостей села: люди різного віку, переважно старшого, а також діти та молодь. Молитву звершили сім священників ПЦУ: благочинний церков Острожчини Юрій Лукашик, настоятель місцевого храму Микола Свістак, Олег Бабак, Михайло Гаврилів,
Остап Кіцила, настоятель храму Святого Великомученика Дмитра Солунського в Старому Кривині Василь Кошіль та уродженець Мощаниці, працівник Міністерства освіти і науки України й викладач Київської духовної академії Олександр Миронець. Співав церковний хор, були присутні й місцеві громадські активісти.
До підніжжя пам'ятника поклали три букети синіх і жовтих квітів, що символізують державний прапор. На столику перед монументом стояли миска з коливом, хліб, благословенні грамоти та медаль. Про початок молитви сповістили дзвони, а хор виконав релігійні й патріотичні пісні. Під час молебню священники тричі згадали імена тих, хто спочиває в братській могилі, та «всіх загиблих воїнів, що віддали життя своє за віру православну, свою Вітчизну Україну і тут спочивають».
Після молитви та освячення з проповіддю виступив Юрій Лукашик. Він поставив перед присутніми питання, чому до воїнів, які загинули у Другій світовій війні, питань немає, а до тих, хто боровся за незалежну Україну, в суспільстві є неоднозначні думки.
– Давайте ми перед собою, дорогі браття і сестри, поставимо проблемне питання,
– розпочав він. – Чому до воїнів, які загинули у Другій світовій війні, які боролися проти фαшизму, у нас немає питань, а чому в Україні, до воїнів, які боролися, щоб вибороти нашу незалежну Україну, в Україні є неоднозначні думки, адже вони також боролися проти другого фαшизму, який називається рαшизм. Ви скажете, це зробила російська пропаганда. І дійсно так. Бібліотеки до 1991-го року практично були завалені цією російською літературою. Але тут треба сказати набагато і ширше. У зв'язку з тим, що росія, коли бачила якесь національне питання, то вона трактувала, дорогі браття і сестри, що це є буржуазія. А буржуазія рахувалася ворогом пролетаріату. Таким чином росія боролася проти всього українського національного. Далі, коли ми поглянемо, що після 91-го року ми старалися знищити всі пам'ятники радянської епохи. Це не просто так. Пам'ятаємо – знищуючи пам'ятники радянської епохи, ми боролися проти російського духу, бо він не давав нашим героям повстати із пам'яті, яка була абсолютно стерта. Треба було дух радянщини знищити, щоб дух українства воскрес, піднявся.
І ось тому і ми бачимо, що сьогодні, коли ми освячуємо ці пам'ятники, дух українства, він воскрешає, він народжується, він об'єднує нашу націю, зробить нашу націю непоборною, сильною, що і боялася росія знищуючи пам'ятники або знищуючи пам'ять наших, відповідно, героїв. Треба, щоб в Україні були свої проводарі, свої національні герої, які будуть будити дух українства, піднімати дух нашої нації, щоб він був живий, а не мертвий, про що і робила росія. Тому ми бачимо, що через таку пропаганду в нас неоднозначне ставлення до наших героїв, воїнів УПА. Тепер ми посвячуємо ці пам'ятники, відкриваємо російську пропаганду для того, щоб ми була жива нація нашої України. Тому, дорогі браття і сестри, ці воїни боролися проти фαшизму, тобто проти рαшизму, про що ми і засвідчуємо. Ми пом'янули їхні душі, пом'янули всіх від віку загиблих воїнів, які загинули за нашу цю віру православну і за нашу українську державу. Тому, нехай їхні душі спочивають у місці, як сказано, квітучим, де немає ні смутку, ні не суперечності, а завжди перебуває світло Боже. Ми дякуємо священнику і громаді,
де відновили цю пам'ять для того, щоб ми пам'ятали наших національних героїв і їх шанували. Слава Ісусу Христу!
Із проповіддю також звернувся настоятель храму Микола Свістак. Він зауважив, що душі спочилих воїнів довго чекали цього моменту, а імен усіх похованих сьогодні вже ніхто не пам'ятає.
– За часів Радянського Союзу все пов'язане з боротьбою за незалежність України проти росії нівелювалося, відкидалося під страхом виселення, під страхом смерті, – сказав священник. – Але сьогодні ми молимося за наших воїнів. Сьогодні ми віддаємо їм честь, як тим воїнам УПА, які молодими ще в ті далекі часи боролися за незалежність своєї держави. Так і тим, які сьогодні віддають своє життя. І в нас також біля цих воїнів похоронені молоді, зовсім молоді хлопці, які, як і тоді боролися із російськими окупантами, так і тепер. Сьогодні знову проливають свою кров і віддають свої життя, щоб захистити свою державу, нашу славну Україну. Я довго із старостою виношували цю ідею побудувати цей меморіал. Багато зусиль, багато праці було докладено, багато людей відгукнулося, допомагали.
Сьогодні хочу я подякувати тим, хто безпосередньо брав участь у тому, щоби відновити ось цей меморіал, зробити його гарним, ці могили упорядкувати, загальну молитву братську, також зробити не просто травою зарощеною, але щоб її було здалека вже видно. Тому я сьогодні буду дякувати тим, хто приймав участь і допомагав мені і старості втілювати цю ідею. Бо без вашої допомоги я, звичайно, цього зробити сам не міг.
Микола Свістак вручив благословенні грамоти «за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо» за підписом митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Їх отримали староста храму Іван Бізюк, подружжя Ігор і Світлана Кравець, депутат Острозької міської ради поточного скликання Дмитро Данилюк, Олег Уштик, Сергій Кулибчук та релігійна громада Свято-Троїцької парафії Мощаниці. Грамоту для Володимира Сметанюка передадуть пізніше.
Нагороджені подякували священнику й усім, хто допомагав облаштовувати пам'ятник, за ідею та спільну молитву, наголосили на важливості пам'ятати борців за незалежність і побажали присутнім усього найкращого.
Захід завершився спільним фото на згадку, частуванням коливом та спілкуванням у малих групах.
Пам'ятне місце в Мощаниці внесене до переліків охорони культурної спадщини. У рішеннях Рівненської обласної ради воно значиться як «Пам'ятний хрест воякам УПА на місці групового захоронення» (Мощаниця, біля церкви). За даними краєзнавчих досліджень, зокрема Олександра Хоми, біля церкви розташовані 23 одиночні могили воїнів УПА. Імена більшості похованих невідомі: під час війни повстанців часто ховали таємно або без документів, щоб радянські спецслужби не змогли репресувати їхні родини.
Рішенням Рівненської обласної ради п'ятого скликання від 26 лютого 2010 року № 1538 «Про збереження і утримання пам'ятників, хрестів, каплиць, меморіальних дощок, встановлених в пам'ять про полеглих українських патріотів» на Острожчині взято на облік 19 меморіалів і пам'ятних місць. Серед них – пам'ятні хрести та обеліски воякам УПА в селах Кургани, Бродівське, Сіянці, Теремне, Плоске, Михалківці, Хорів, Черняхів, а також пам'ятники жертвам Голодомору у Вельбівному та Слобідці-Прикордонному.