Металеві жетони з написами польською мовою знайшли на Поліссі Рівненщини. На одній з монет викарбувано назви Хиноч і Радижива. Їх могли викорситовувати із працівниками маєтків. Про результати власних досліджень з Полісся News поділився дослідник Дмитро.
Жетони з назвами Хиноч і Радижива могли використовувати для розрахунків із працівниками маєтків. Місцеві жителі також знаходили монети з назвою хутора Висова, а один із дослідників зберігає подібну знахідку понад 50 років.
Що означають написи на жетоні

Наприкінці XIX століття землі в районі Хиноч і Радижива належали поміщикам Венгжиновським, які володіли 2920 десятинами. За даними перепису 1911 року, великим маєтком на цій території володіла поміщиця А. Подгурська, у власності якої було 7287 десятин землі.
Місцеві жителі працювали на сільськогосподарських роботах і лісорозробках. Імовірно, монети могли використовувати для обліку робочого часу або розрахунків із найманими працівниками.
За своїм призначенням така система нагадувала трудодні в колгоспах, які записували до трудових книжок колгоспників. Згодом працівники могли отримувати за них оплату натурою,
зокрема зерном чи борошном, або обмінювати їх на товари в крамниці, що належала власнику маєтку.
«Цей жетон у мене вже років 50, як не більше, — справжня пам’ять із дитинства. Подібні системи внутрішніх грошей використовувалися там, де треба було розраховуватися за працю чи давати робітникам можливість розрахуватися за товари всередині маєтку. Тобто ідея власної локальної валюти для конкретної території — річ стара як світ», — розповів Дмитро.
На одному з них викарбувано «ADMINISTRACJA DÓBR / DNIÓWKA / 2». Напис «ADMINISTRACJA DÓBR» перекладається як «адміністрація маєтків», а «DNIÓWKA» означала денну плату або денну норму праці. Цифра 2 позначала номінал жетона або кількість відпрацьованих днів. Точне призначення знахідки поки не встановили.
Як жетони можуть бути пов’язані з вузькоколійкоюУ міжвоєнний період неподалік Хиноча і Радижива прокладали залізничну гілку, для якої потрібно було облаштувати земляний насип.
Жетонами могли розраховуватися з робітниками, які перевозили землю підводами для поліської вузькоколійки «кукушки». Через це знахідку можна назвати «грошима кукушки».
«Що ж стосується саме нашого металевого жетона “Dniówka”, то найчастіше такі знахідки потрапляють до рук якраз у районі сіл Радиживо та Хиночі. Я особисто знаходив там цинкову монету-жетон з номіналом 50, коли влада змінилася і ці “місцеві гроші”минулого втратили вагу, хтось зробив у тому жетоні чотири отвори й перетворив його на звичайний ґудзик», – згадав Дмитро.
На іншій монеті згаданий хутір Висова

Про схожу знахідку розповів мешканець Хиноч Вячеслав Домінський.
«Цю знахідку на городі знайшов мій сусід Іван, а я бачив її на власні очі. Це був металевий жетон жовтуватого кольору у вигляді монети. На ній латинськими літерами були викарбувані назва хутора Висова (Wysowa) — нашого місцевого хутора в Хиночах, де в міжвоєнний період жили польські осадники, — а також напис “одна дньовка” (jedna dniówka)».
Напис «jedna dniówka» означає одну денну норму праці або денну плату. Він подібний до напису «DNIÓWKA» на жетоні з Хиноч і Радижива. Проте чи належали ці знахідки до однієї системи розрахунків, наразі невідомо.