
Представники центру ветеранів у Гощі. Фото з фейсбук-сторінки установиУ Гощанській громаді ветеранську політику будують за принципом «нічого для ветеранів без ветеранів». Комунальний заклад «Центр інтеграції ветеранів» діє з травня 2024 року, а з серпня його очолює Ірина Повар
Центр допомагає військовим і їхнім родинам з документами, реабілітацією та працевлаштуванням, щотижня збирає ветеранів на «каву», а фахівчиня із супроводу працює безпосередньо в лікарні. Нещодавно ветерани створили громадську організацію «Сталеві дзвони ветеранів», яка вже долучилася до грантового проєкту.
Тепер громада прагне перейти від окремих ініціатив до цілісної програми ветеранської політики. Для цього вона вивчала досвід Львова. Що саме гощанці перейняли і які цілі ставлять перед собою – читайте в матеріалі Район.Гоща.
Не лише допомога, а й партнерствоЦентр створили з ініціативи Гощанського селищного голови Миколи Панчука, щоб забезпечити військових, ветеранів та їхні родини комплексною підтримкою – від оформлення документів до лікування, реабілітації та працевлаштування. Окремий напрям роботи – допомога родинам загиблих,
зниклих безвісти й полонених захисників.
«Ми не можемо знати потреби людини, не почувши її саму. Тому ветеранська політика загалом не може формуватися без участі самих ветеранів. Для мене важливо не лише надавати послуги, а й створювати комфортні умови для взаємодії з ветеранами. Ми маємо разом визначати, які зміни потрібні та як їх втілювати безпосередньо в громаді», – наголошує очільниця центру Ірина Повар.
Щочетверга в центрі проводять зустрічі у форматі «Кава з побратимом». Ветерани знають, що цього дня можуть прийти, поспілкуватися, обговорити проблеми, поділитися успіхами й обмінятися досвідом.
Часто такі зустрічі мають цілком практичну користь. Наприклад, ветерани можуть порадити один одному, де краще або дешевше замінити протез або як отримати грант.
Наразі в Центрі працюють дві фахівчині із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Однієї з них чоловік служить із перших днів повномасштабної війни, друга пережила досвід втрати близької людини.

Захід у Гощі. Фото з фейсбук-сторінки установиА нещодавно відбулося засідання комісії Управління ветеранської політики Рівненської районної держадміністрації з відбору кандидатів на посаду фахівців із супроводу,
за результатами якого найближчим часом до команди має долучитися третя спеціалістка, чоловік якої також військовослужбовець зі стажем.
Також нещодавно в громаді створили громадську організацію «Сталеві дзвони ветеранів», яку очолив ветеран війни, головний юрист селищної ради Віталій Михалочко тому юридичне оформлення документів і правова допомога побратимам та колегам стала значно доступнішою.
«Лише цього тижня отримали печатку, тож тепер відкриватимемо рахунки й подаватимемося на відповідні проєкти. Паралельно набираємо членів організації. Ними можуть бути ветерани війни або люди з інвалідністю внаслідок війни. Основна мета організації – всебічна допомога та підтримка ветеранів війни, учасників бойових дій і людей з інвалідністю внаслідок війни», – пояснює Михалочко.
За словами чоловіка, запитів є чимало, і вони стосуються практично всіх сфер, бо ж ветерани часто більше довіряють іншим ветеранам, адже їх об’єднує спільний досвід і своєрідне братерство.
Майже 300 сімей на супроводіСталої цифри ветеранів у громаді немає і, на думку Ірини Повар, не може бути.
Навіть після завершення війни ця кількість змінюватиметься. Але загалом центр обслуговує до тисячі людей. Це не лише учасники бойових дій, а й ветерани, які виконували завдання на охоронних рубежах, а також люди, які отримали інвалідність внаслідок війни.
«Війна в Україні почалася не у 2022 році, тому ми не розмежовуємо ветеранів за періодами, у які вони брали участь у бойових діях: чи це АТО/ООС, чи повномасштабне вторгнення. Усі вони – наші ветерани», – зазначає керівниця центру.
Щоб зробити допомогу максимально доступною, віднедавна фахівчиня із супроводу ветеранів працює також у Гощанській багатопрофільній лікарні.

Захід у Гощі. Фото з фейсбук-сторінки установиДо її появи допомогу військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні, надавали працівники Центру інтеграції ветеранів.
«За потреби ми приїжджали до лікарні, забезпечували перевезення військових, зокрема тих, хто пересувається на колісних кріслах, та супроводжували їх до банківських установ, міграційної служби, ЦНАПу й інших закладів для отримання необхідних послуг, відновлення втрачених або знищених документів»,
– розповідає керівниця центру.
Фахівчиня сама відвідувала військових у палатах. Цікавилася, як вони почуваються, чи задоволені якістю медичної допомоги, чи мають додаткові потреби, з вирішенням яких можна допомогти. Для спеціалістки облаштували окремий кабінет, розмістили таблички та вказівники, щоб військові могли легко знайти її.
Буває, що військові повертаються з бойових дій: у когось згорів або загубився паспорт, комусь бракує інших документів. Однак не завжди легко з'ясувати, чи справді людина потребує допомоги.
«Буває, що військовий чи ветеран відповідає: «Я сам упораюся, усе гаразд». Тому тут дуже важливий психологічний підхід до спілкування, вміння знайти контакт і зрозуміти. Фахівчиня не наполягає на допомозі, а пояснює, що до неї завжди можна звернутися, якщо виникне така потреба й пропонує обмінятися контактами. І такий підхід спрацьовує», – каже Ірина.
Ветеранські простори, соціальне житло й психологічна підтримкаОскільки центр інтеграції ветеранів у Гощі працює лише кілька років, то спеціалістам, за словами очільниці, ще багато що треба вивчати.
Тому вони активно знайомляться з досвідом громад, які вже мають напрацювання у сфері ветеранської політики.
«Не обов'язково вигадувати велосипед і починати все з нуля. У Львові вони вже є, тому ми й вирішили поїхати та ознайомитися з цим досвідом», – підкреслює Ірина.
Гощанці побували у «Стрільниці» – муніципальному тирі, куди ветерани можуть приходити постріляти та отримати психологічну допомогу. Відвідали ветеранські простори та лікарню Unbroken, де використовують унікальні технології й обладнання.

Гощанці у Львові. Фото з фейсбук-сторінки установиТакож заручилися підтримкою керівництва лікарні, і якщо в громаді будуть ветерани, які потребують такого лікування, то фахівці напряму можуть контактувати з медзакладом і скеровувати їх туди.
Також ознайомилися із соціальним житлом – фактично гуртожитками, де можуть проживати ветерани разом зі своїми родинами. Це комфортні помешкання, у яких є місце і для самого ветерана, і для його дружини, і навіть для дітей.
«Деякі з цих ідей вже були в планах. Зокрема, у нас є задум створити рекреаційний простір – відпочинкову зону поблизу річки.
На першому етапі там плануємо облаштувати кілька будиночків, чан та інші умови для відпочинку», – каже керівниця центру.
У цьому просторі можна буде проводити групові зустрічі, ретрити для ветеранів і їхніх родин, щоб мали змогу просто відпочити від буденності.
Спеціалісти вже зробили перший крок до реалізації проєкту.
«Я підготувала й подала до селищної ради відповідне клопотання, щоб там розглянули можливість облаштування такого простору відповідно до генерального плану громади та зонування територій. Ми розглядали три варіанти розміщення, але зрештою зупинилися на одному. Тепер очікуємо на погодження», – зазначає Ірина.
Упродовж двох років в громаді проводили ретрити «Коло сили» для дружин військовослужбовців, у них взяли участь близько 60 жінок. Також організовували табори «Видихай» для дітей військовослужбовців і ветеранів. Діти їздили на відпочинок до Олександрії.
Проводили й групові зустрічі з психологами, з якими мають меморандуми про співпрацю. Серед них – Інна Царук докторка психологічних наук. За потреби організовували й індивідуальні консультації.
Крім того, співпрацюють з громадською організацією «Живиця», де працює психолог Петро Українець який має 40 років професійного стажу. Він проводив зустрічі із родинами зниклих безвісти військовослужбовців.
«Ми традиційно організовуємо виїзди на риболовлю. Цього року провели відкритий чемпіонат Гощанської громади з боча – це вид адаптивного спорту. Буквально нещодавно я говорила зі своїми працівниками, щоб організували невеликий турнір із шашок і дартсу. Постійно з'являються нові ідеї, які хочеться втілювати», – роз’яснює Ірина Повар.
Ветерани мають впливати на життя громадиНаразі центр співпрацює з Polaris – шведсько-українським проєктом підтримки багаторівневого врядування в Україні – над комплексною програмою ветеранської політики.
За словами Ірини Повар, громаді важливо вибудувати цілісну систему підтримки ветеранів, у якій соціальні, медичні, психологічні та реабілітаційні послуги, а також допомога з працевлаштуванням і профорієнтацією працюватимуть узгоджено.
Співпраця з Polaris має допомогти перейти від окремих ветеранських ініціатив до системної та довгострокової політики,
закріпленої в комплексній програмі громади. Для цього передбачена експертна й методологічна підтримка.
Насамперед в громаді хочуть провести стратегічне планування й оновити пріоритети відповідно до потреб і позиції самих ветеранів. Розробити комплексну програму, у якій будуть визначені конкретні завдання, відповідальні виконавці, необхідні ресурси та механізми фінансування.
Ідеальна ветеранська політика, на думку Ірини, – це максимально активна участь ветеранів в ухваленні рішень у громаді. Причому не лише тих, що безпосередньо стосуються ветеранів, а й тих, які впливають на життя громади загалом.
«Ми не можемо жити відокремлено одне від одного. Я завжди звертаю увагу на назву нашого закладу – Центр інтеграції ветеранів. Власне, інтегруватися мають не лише ветерани, а й суспільство має бути готовим до взаємних змін. Цей процес повинен бути двостороннім», – наголошує фахівчиня.
Тому в громаді проводили тренінги для представників органів влади та установ, які надають соціальні послуги. Їм пояснили, як правильно взаємодіяти з ветеранами.
«Ми не хочемо сприймати ветеранів як надмірно вразливих людей, яких потрібно оберігати. Це звичайні люди, які мають інший, пережитий військовий досвід. Хотілося б, щоб усі почувалися комфортно й ставилися одне до одного по-людськи, незалежно від статусу. Говорити про ідеальну ветеранську політику складно, адже кожна людина має свої потреби. Натомість цілком можна говорити про ефективність і дієвість програм ветеранської політики, над якими ми працюємо разом», – підсумовує Ірина Повар.


