Рівне

Церква, якій 270 років: чому Рівне програло суд за історичну святиню

11 лис•ОГО

Найстаріший храм Рівного, який пережив не одне покоління містян, опинився в центрі судового спору. Господарський суд Рівненської області задовольнив позов Свято-Успенської релігійної громади УПЦ, яку пов’язують із Московським патріархатом, та визнав за нею право власності на церкву Успіння Богородиці. Водночас суд скасував рішення, на підставі яких міська рада оформила святиню у комунальну власність. Ідеться не просто про будівлю, а про пам’ятку архітектури національного значення, зведену ще 1756 року.

Рішення у справі №918/658/26 ухвалив 25 серпня 2026 року суддя Господарського суду Рівненської області Вадим Торчинюк. Повний текст документа оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Храм, який пам’ятає Рівне XVIII століттяСвято-Успенська церква розташована на вулиці Шевченка, 113. Її легко впізнати за блакитними дерев’яними стінами та золотистими куполами. Але за звичним для багатьох рівнян виглядом прихована майже трьохсотрічна історія.

Церкву збудували 1756 року коштом парафіян. Дата її спорудження збереглася на лиштві західних дверей. Храм постав на кам’яному фундаменті,

а під час будівництва, за даними міського управління культури, не використали жодного металевого цвяха.

Поруч із церквою розташована дерев’яна дзвіниця з п’ятьма дзвонами. Усередині храму зберігся дерев’яний іконостас у стилі бароко, виготовлений 1784 року. У давнину святиню називали Омелянівською церквою, оскільки повз неї пролягав шлях до Великої Омеляни. За місцевими переказами, тут молився один із провідників гайдамацького руху Іван Гонта.

Нагадаємо, що у радянські часи церкву планували знести, аби збудувати на її місці гуртожиток текстильного технікуму. Однак місцеві жителі виступили проти знищення святині. Зрештою гуртожиток звели поряд, а храм зберегли. У 1979 році Свято-Успенську церкву та дзвіницю взяли під державну охорону як пам’ятку архітектури національного значення.

Тепер, через 270 років після спорудження, історія церкви отримала новий, уже судовий, розділ.

Як Успенська церква опинилася у комунальній власностіУ центрі нинішньої суперечки – питання, кому юридично належить будівля храму площею 114 квадратних метрів. У жовтні 2023 року Рівненська міська рада ухвалила рішення №86,

яким затвердила перелік нерухомого майна територіальної громади. До нього включили й церкву Успіння Богородиці.

У грудні 2024 року право комунальної власності на храм зареєстрували за Рівненською міською радою. Проте релігійна громада УПЦ, яка користується церквою, із таким рішенням не погодилася.

Представники парафії наголошували, що храм є пам’яткою архітектури національного значення, а його передача у комунальну власність мала відбуватися з дотриманням спеціальної процедури. Ключовим аргументом стало те, що Міністерство культури України не погоджувало такої передачі.

У матеріалах судової справи міститься відповідь міністерства від 4 грудня 2025 року. У ній зазначено, що відомство не виявило запиту щодо погодження передачі Успенської церкви в комунальну власність Рівненської міської ради.

Саме ця обставина стала однією з важливих під час розгляду спору.

Успенська церква На чому наполягала міська радаПредставники Рівненської міської ради заперечували проти позову та наполягали, що будівля перебуває у комунальній власності на законних підставах. Серед аргументів міста були документи,

які підтверджували перебування храму на балансі комунальних установ упродовж десятиліть.

Зокрема, міська рада посилалася на рішення виконкому від 14 грудня 1983 року, яким передбачалася реєстрація будівель, що належали міському виконкому.

До березня 1993 року Успенська церква перебувала на балансі житлово-експлуатаційної контори №2. Пізніше її передали Фонду державно-комунального майна міської ради, а з 2002 року споруда обліковувалася за Управлінням комунальною власністю. Таким чином, міська влада обґрунтовувала своє право на будівлю документами про її попередній облік, передачу на баланс та оформлення комунального майна.

Однак суд не визнав цих доказів достатніми для підтвердження законності набуття права власності на пам’ятку.

Чому суд підтримав релігійну громаду УПЦПід час розгляду справи суд дослідив не лише документи міської ради, а й історію користування храмом. Зокрема, 23 січня 1979 року між відповідним органом влади та церковною радою був укладений охоронний договір. За ним будівлю передали релігійній громаді в безоплатне користування для проведення богослужінь.

У 1991 році рішенням Рівненського облвиконкому також передбачили передачу культових будівель релігійним громадам у безоплатне користування. Суд врахував, що Свято-Успенська громада протягом тривалого часу фактично використовувала храм за його призначенням, проводила богослужіння та займалася утриманням споруди.

Водночас, як зазначено у рішенні, міська рада не надала достатніх доказів того, що за роки перебування будівлі на балансі комунальних структур із місцевого бюджету виділяли кошти на її утримання, ремонт або реставрацію. Окремо суд звернув увагу на відсутність необхідного погодження Міністерства культури щодо передачі пам’ятки національного значення в комунальну власність.

У результаті суд застосував положення Цивільного кодексу України про набувальну давність

Йдеться про правовий механізм, за яким особа за певних установлених законом умов може набути право власності на майно, яким добросовісно, відкрито та безперервно володіла протягом визначеного строку.

Суд дійшов висновку, що у цій справі є підстави визнати право власності за релігійною громадою.

Що саме постановив Господарський суд

Рішенням від 25 серпня 2026 року Господарський суд Рівненської області задовольнив позов Свято-Успенської релігійної громади. Суд визнав недійсним та скасував рішення міської ради від 10 жовтня 2023 року №86 у частині оформлення комунальної власності на церкву.

Також скасував рішення державного реєстратора від 17 грудня 2024 року, на підставі якого за Рівненською міською радою було зареєстроване право власності на будівлю.

Головне – суд визнав за Свято-Успенською релігійною громадою УПЦ право власності на храм за набувальною давністю. Крім того, з Рівненської міської ради постановили стягнути на користь релігійної громади 39 240 гривень 82 копійки судового збору.

Таким чином, судове рішення стосується не лише скасування документів міста, а безпосередньо визначення права власності на історичну святиню. Ознайомитися з повним текстом рішення у справі №918/658/26 можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Що відомо про апеляцію та подальшу долю храмуСудовий спір розпочався не в серпні. Позов у справі №918/658/26 подали ще 19 травня 2026 року, після чого сторони кілька місяців обстоювали свої позиції.

Після ухвалення рішення справа дійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду.

За даними судових документів, 22 вересня було зареєстровано апеляційну скаргу. 28 вересня її залишили без руху, а 19 жовтня – повернули. Отже, апеляційного перегляду цього рішення по суті не відбулося.

Водночас щодо Успенської церкви існує й окрема судова справа №918/780/25. У ній Управління комунальною власністю Рівнеради вимагало усунути перешкоди в користуванні майном. Восени 2026 року апеляційне провадження за цією справою поновили.

Тому історія протистояння навколо храму має не лише одну судову складову. Інформація про фактичне виконання рішення щодо права власності та оновлення відповідних реєстраційних записів потребує окремого підтвердження. При цьому статус пам’ятки архітектури національного значення не залежить від того, кому належить будівля. Власник або користувач зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства щодо її збереження.

Історична святиня, важлива для всього РівногоСвято-Успенська церква – не просто діючий храм певної релігійної громади. Це одна з небагатьох споруд міста,

які збереглися з XVIII століття та дозволяють побачити, яким було старе Рівне.

За 270 років у її стінах молилися покоління містян. Храм пережив імперські часи, радянську владу, дві світові війни та становлення незалежної України. До речі, ще у 2002 році OGO.ua писало про життя Свято-Успенської парафії та суперечності між частиною прихожан і церковним керівництвом. Тоді йшлося про внутрішні питання громади, а нині предметом судової суперечки стало право власності на сам храм.

Нині суд ухвалив рішення на користь Свято-Успенської громади УПЦ. Однак для міста принциповим залишається й інше питання: як забезпечити збереження унікальної пам’ятки незалежно від подальших юридичних процедур.

Адже право власності можна встановити судовим рішенням. А відповідальність за збереження 270-річної святині – це обов’язок перед історією Рівного та майбутніми поколіннями.

Запис Церква, якій 270 років: чому Рівне програло суд за історичну святиню спершу з'явиться на ОГО.ua.

закон, рада, Громада, Культура, фонд

Читайте ще