Оксана Лащук – майстриня-вишивальниця. Вишивкою захоплюється з дитинства. Любов до цього мистецтва прищепила їй ще змалечку бабуся Марія. Після закінчення Рівненського педагогічного університету у 1998 році залишилася жити у місті. Перша робота майстрині – це крайка, або пояс, який вона вишила у сьомому класі. Працює інспектором із кадрів у МПК «Текстильник». Як зазначила мастриння кореспонденту ERVE.UA найбільша цінність у житті – це дванадцятирічний син Северин.
Звідки Ви черпаєте ідеї та натхнення для своїх робіт?
Це внутрішнє. Всередині мене є любов до рукоділля. Надихає дванадцятирічний син, люди, які мене оточують. Завжди із позитивом та відповідальністю потрібно ставитися до вишиття. Надзвичайно багато енергії надають мені відвідини своїх батьків на тій землі, де я виросла. Хочеться, щоб у кожної людини життя було, сповнене красою та гармонією. Я бачу світ крізь вушко голки…
Яка із ваших робіт є для вас найбільшою цінністю?
Усі роботи своєрідні. Із кожною щось пов’язане. Наприклад, коли я вишивала портрет Шевченка, тоді мій синочок робив свої перші кроки.
Цінними ,звісно, є вишиті образи. Коли сідаєш вишивати, то в хаті повинно бути чисто і прибрано. Пригадую, як моя бабця вишивала, то завжди співала.
Чи варто купувати вишиту сорочку на ринку?
Я жодної своєї роботи не продала, а тільки дарую знайомим та близьким. В жодному разі весільних рушників на ринку чи в магазині купувати не можна. Весільний рушник кожна дівчина повинна вишити сама, а як ні, то хтось із родичів. Це надзвичайно сакральна річ, через те туди повинно бути вкладено тільки позитив і добро. Потрібно завжди знати у кого ви купуєте такі речі, тому що це не просто одяг, а оберіг.
Як Ви вважаєте, чи може вишивка об’єднати Схід та Захід України?
Українці вже об’єднані вишивкою, добром та любов’ю до Батьківщини.
Яка вишивка із Східних регіонів країни Вам найбільше до вподоби?
Мені подобаються усі, тому що вишивка - це вишивка, і цим усе сказано. Серед моєї колекції є робота, яка має квітковий візерунок, притаманний центральним регіонам.
Які етно-особливості вишивки із свого рідного краю - Івано-Франківщини Ви використовуєте?
Моєму краю притаманні геометричні орнаменти як в жіночих вишиванках,
так і в чоловічих. Поєднання теплих та насичених кольорів: помаранчевого, жовтого, зеленого. Також у своїх роботах я використовую льон різного кольору – це чорний, сірий, зелений і гірчичний, для вишиванок безпосередньо. Усі ці кольори виглядаюсь цікаво та сучасно, але хочу зазначити, що вишиванкам не пасує слово «мода». Хоча надзвичайно часто використовують люди в розмові: от модно носити вишиванки. Не повинно бути модно носити вишиванку, мода нині є, завтра її немає. А вишиванка – це традиція, оберіг. Це те, що ми повинні завжди мати у своєму серці та в душі. Ми маємо гордитися тим, що володіємо таким надбанням наших предків.
Чи були у Вас роботи, присвячені подіям Євромайдану?
Так, є в мене робота за ілюстрацією Юрка Журавля «На барикаді». Зараз я працюю над роботою «Небесна сотня». Знову ж таки за ілюстрацією Журавля. Робота клопітка, відтінків дванадцять. Це буде велике полотнище, і в гармонії та спокої я зараз цю роботу виконую.
Яка вишита річ найбільше полюбляється вашому сину?
Найбільше моєму синочку подобаються вишиванки. Він з гордістю їх носить, тішиться,
гордиться і вважає їх своїм оберегом. Дуже часто дивиться на свою першу вишиванку, дивується, яка вона маленька. Йому тоді ще й року не було, коли я її вишила. Гордиться тим, що перша його вишита сорочка збереглася.
Розкажіть, будь ласка, що таке етно-дрібнички?
Це різноманітні жіночі прикраси – сережки, а також вишиті листівки, іграшки, в яких є оберегові знаки. Така жіноча дрібничка, як вишиті сережки чи підвіска – це є оберіг і окраса одягу. Також кожна дівчина та жінка може створити свій індивідуальний стиль і буде вирізнятися з-поміж більшості.
Ваші поради людям, які прагнуть навчитися вишивати?
В першу чергу, потрібно любити цю справу. Сьогодні багато є літератури з техніки вишивання. Вишивання – це жіноча справа, хоча зараз нею займаються і чоловіки. Спілкуватися із майстрами і творити, доповнювати свої роботи, дарувати позитив – основне завдання кожного митця.
Щоб Ви побажали читачам ERVE.UA напередодні свята Великодня?
В першу чергу, я хочу побажати всім миру, добра та всяких гараздів. Також, щоб вони робили те, що їм до вподоби – це і буде їхньою свободою.
Спілкувався Богдан СЛОНЕЦЬ
