3 вересня Рівне оповив сизий дим та неприємний запах. Спершу місцеві мешканці нарікали на приватний сектор, де час від часу спалюють сухе листя та залишки городини. І, враховуючи спеку, яка останній місяць не відпускала наш регіон, та брак кисню, звинувачували їх у безрозсудливості. Однак ситуація виявилася більш небезпечною.Причиною сильного задимлення у місті стала пожежа на мулових картах очисних каналізаційних споруд «Рівнеоблводокалу». На площі більше одного гектару горів очерет. Займання помітили напередодні вночі працівники підприємства, які почали гасити пожежу власними силами. Однак вогонь поширювався надто швидко. Тому наступного ранку в Рівному створили оперативний штаб, долучили до ліквідації працівників «МіськШЕУ» та надзвичайників. Наприкінці дня догоряли останні осередки. Однак дим ще довго гуляв вулицями міста, отруюючи мешканців небезпечними домішками. Не отримавши жодних рекомендацій від влади, як поводити себе у подібних умовах, більш розважливі рівняни, міцно зачинивши вікна, сиділа вдома. Окрім того, на порозі сезон, коли спалювання сухого опалого листя є традицією.
Наслідки боротьби з природними залишками зовсім не зупиняють господарів обійсть. І мова не лише про зростання хвороб дихальних шляхів, які загострюються в цей час. Варто знати, що, згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, самовільне спалювання сміття підпадає під статтю 77-1 «Самовільне спалювання рослинності або її залишків» і загрожує штрафом від 340 до 1360 грн для фізичних осіб. Тому, перш ніж наважитися на спалювання, треба сто разів подумати, чи, бува, не дошкулятиме дим сусідам, які після одного дзвінка до міліції зі скаргою можуть спустошити ваш гаманець на кругленьку суму. На Вінниччині, наприклад, у весняно-осінній період активізуються мобільні групи, до складу яких входять працівники міліції, санстанції, виконавчих органів міської ради, екологічної інспекції тощо, які стежать за тим, щоб на люди не палили опале листя, гілля, траву. Як убезпечити себе від диму? Осінь традиційно називають «порою хвороб», пише Іnsider. До цього всі звикли і мало хто задається питанням, чому саме осінь, а не, наприклад, зима, є такою порою. Насправді причиною зростання кількості захворювань є традиційне спалювання рослинних залишків восени.
Щонайменше половина українців має алергію на дим. Крім того, в умовах зниженого імунітету восени чимало людей справді легше підхоплюють хвороби. Епітелій слизової оболонки дихальних шляхів, що подразнюється димом, не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9-ти кілограмів мікрочастинок диму. З тліючого без доступу кисню листя виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. – Горіння – це процес окиснення. Він відбувається в природі не до кінця, оскільки більшість об’єктів у довкіллі мають різну вологість. Продукти неповного окиснення нерідко мають токсичні властивості. Під час лісових пожеж найбільше утворюється чадного та вуглекислого газів. Чадний газ спричиняє кисневе голодування, тобто недоотримання організмом кисню, – каже еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина НОРЕНКО.
– Сажа і пил, що містяться у складі диму, також дуже шкідливі, адже викликають алергічну реакцію подразнення дихальних шляхів. Передусім обережними варто бути людям з хронічними захворюваннями дихальних шляхів і серцево-судинної системи. Таким громадянам, а також дітям, справді варто утриматися від перебування на відкритому повітрі. Що робити з опалим листям? Використовувати з вигодою опале листя є найбільш правильним методом боротьби з ним. Листя та всі трав’яні відходи – це продукт, який може перегнивати, вони дуже добре розкладаються в землі і є чудовим добривом для грядок. Чи відомо вам, що щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50-відсоткового зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках. Натомість правильне компостування є своєрідною «допомогою» для садів, городів та інших земельних угідь. Для компостування листя складають у купу шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Для основи вкладають шар землі до 25 см. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. Сюди ж можна скидати пташиний послід, харчові рештки,
після чого присипати це все землею. Кожні декілька тижнів розкопуйте та розпушуйте купу, щоб у ній циркулювало повітря та рівномірно розподілялася вологість. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Досвідчені садівники садовим листям утеплюють коріння винограду, а виноградним – сад. Це корисно для родючості, не дозволить шкідникам і хворобам навесні зачепитися за улюблені рослини. Опалим листям восени також доцільно застелити землю під кущами малини, смородини, порічки, аґрусу, а також під деревами і трояндами. Застеліть тонким шаром суниці на зиму. Таке природне органічне добриво зберігає вологу, стримує ріст бур’янів, значно підвищує врожай. При вирощуванні у парниках будь-якої розсади створюють подушку завтовшки 15–20 см (листя зберігають у мішках), і все ростиме, як на дріжджах. Любов РОМАНЮК
