Рівне

«Діти мають особливі очі - вміють бачити в усьому звичному щось надзвичайне», - рівненська поетеса Віра Правоторова

15 вер•Голосно

Цієї суботи, 17 вересня, на 23 Міжнародному книжковому форумі видавців у Львові свою нову збірку дитячих віршів «Веселі віршики з мальованого глека» презентуватиме рівненська поетеса Віра Правоторова. Напередодні ж познайомитись із новим творінням авторки змогли і маленькі рівняни, учні 2-го класу 1-ї школи. Під час презентації, яка відбулася у Рівненській обласній бібліотеці для дітей, школярі слухали вірші в авторському виконанні, цікаві історії про їх створення, ставили авторці запитання і навіть мали нагоду вивчити деякі вірші напам’ять.

«Веселі віршики з мальованого глека» - це вже друга ілюстрована збірка Віри Правоторової, яка вийшла у видавництві Братів Капранових «Зелений пес». Перша - «Віршенята і віршики з оксамитової торбинки» побачила світ у тому ж видавництві у 2015 році. Коли за наполегливою порадою друзів поетеса звернулася до столичних видавців, усього її доробку виявилося забагато для однієї дитячої книжки. Тому, поміркувавши, вирішила розділити усі твори на дві частини. Відтак до першої збірки увійшли добрі і світлі поезії, а до другої – переважно веселі і жартівливі.

Яскраві, одухотворені малюнки – характерна особливість книжок рівненської поетеси. На відміну від попередньої книжки, яку ілюструвала молода художниця Ольга Мойсюк і яка створювалась на одному диханні - буквально за два місяці, «Глечика» малювали вже дві рівненські художниці – Ольга Мойсюк та Наталка Серветник.

- Ми прагнули, аби стиль малюнків не відрізнявся, адже самій Олі вже було дуже важко проілюструвати ще одну книжку. А у Наталки аж троє діток, тому всі малюнки були пропущені, так би мовити, і через наші, і через дитячі серця, - розповідає Віра Правоторова. – Замальовки Наталка робила одразу – я розповідала їй віршик і те, що я бачу, а вона тут же перекладала це на папір.

Так народилося чудернацьке створіння, яке уособлює Кавуновий Запах з однойменного вірша. Жираф із довгою шиєю, яку, вилазячи драбиною, миють равлики і кольорові бабки. Смачні кольори у казковому будиночку і гладенькі каштанчики, що просяться у дитячі кишеньки. Показуючи малюнки, авторка читала дітям вірші про гумові чобітки, які вчать радіти осені і дощику, адже нарешті можна вийти з хати погуляти,

не боючись намочити ніжки. Про Гаву, хитрого Мурчика, який з’їв усе морозиво, і чарівне слово «дякую» на різних мовах. Захопив дітвору і Веселий рецептик, завдяки якому малеча дізналась, з чого вариться запашний український борщ – одна з наших найулюбленіших страв.

Разом із тим дітки згадали і вірші із попередньої книжечки, які вже вчили у школі, - про равлика, жабеня, рідну мову тощо.

- Для мене важливо, щоб діти як можна довше не втрачали своєї властивості бачити у звичному щось незвичне, шукати і знаходити. Я радію, коли дозволяю собі побути у такому віці і сприймати світ як дитина. І надзвичайно щаслива, коли мої вірші змушують когось посміхнутися, згадати своє дитинство, коли від них стає тепліше і радісніше на душі, - ділиться відчуттями Віра Правоторова. - Все своє життя я писала поезії для дорослих і складала їх у шухляду. Від них у людей на очах навертались сьози. Тепер я вирішила, що мушу писати лише добрі і світлі дитячі вірші, тому що завдяки ним приношу людям радість і посмішки.

У майбутньому поетеса планує випустити і третю книжку, віршики у якій з’являтимуться «із бабусиної валізки».

Читайте ще