Цими днями відзначається річниця з дня народження уродженця селища Дюксин, що в Костопільському районі на Рівненщині, художника та діяча підпілля Ніла Хасевича. Варто згадати про основні віхи життя повстанця та знаного на весь світ митця, пише Північ-інфо.
Народився Ніл Хасевич у Дюксині, що на Костопільщині в сім’ї псаломника. Двоє його старших братів стали священниками (обоє загинули). Ніл також вчився в духовній семінарії.
Коли Нілові було 14, він потрапив під потяг разом з матір’ю. Жінка загинула, а хлопець втратив ліву ногу і лишився калікою на все життя. Проте не здавався – сам вирізав собі протез із дерева.
Навчався в художній майстерні у Рівному, в 1925 році здобув атестат місцевої гімназії. Використав гроші, отримані як компенсацію за нещасний випадок, щов вчитись у Варшаві, в академії красних мистецтв, де закінчив графічний факультет.
В той час у Варшаві українські митці і студенти заснували товариство «Спокій», куди входив і Ніл Хасевич. Зі спогадів ще одного члена товариства, П. Мегика, він був
«… невеличкого зросту, бідно вдягнений хлопчина, з палицею в руці,
бо замість лівої ноги — дерев’яна, закінчена грубим патиком, примітивна, власної роботи протеза… Пильно вчиться і неймовірно бідує. З дому від батька не одержує нічого, бо там не менша біда…».
До Дюксина повернувся з початком Другої світової, вже маючи диплом про вищу художню освіту.
Хасевич був успішним митцем. Його роботи виставлялися у Львові, Празі, Берліні, Чикаго та Лос-Анджелесі. Його художні альбоми виходили друком у Варшаві та Філадельфії. Він міг жити коштом, отриманим за своє мистецтво, та не обмежувався лише художньою діяльністю – був активним громадським діячем та політиком, з 1935 року – член Волинського Українського об’єднання. Ніл Антонович особисто знав Степана Бандеру й інших керівників національного руху.
Він входив до Волинського українського об’єднання, згодом вступив до ОУН, а з 1943 року долучався й до підпільної роботи.
Тоді й почалося кочове життя з криївками та небезпекою, що чигала на кожному шляху. Його знали за різними псевдонімами: Левко, Рибалка, Бей-Зот, 333, Джміль, Старий.
Художник проявив себе як талановитий пропагандист. Він керував повстанською друкарнею,
готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА «Хрін» та «Український перець», оформляв листівки тощо. Також він розробляв прапори, печатки, бланки для повстанців.
У 1943—1944 роках очолював ланку групи УПА, що займалась політичною пропагандою «Північ». Командував нею Клим Савур.
У 1941 році, ставши членом Львівської спілки праці українських образотворчих мистецтв, він разом з Уласом Самчуком співпрацював з рівненським часописом «Волинь».
Саме Ніл Хасевич створив ескізи відзнак, якими нагороджували повстанців, що заслужили їх. Він намалював «Хрест Заслуги», «Хрест Бойової Заслуги» та медаль «За боротьбу в особливо важких умовах». Згодом його ж відзначили Срібним хрестом заслуги та медаллю.
Ким він є насправді і чим займається, знали одиниці. Від схрону до схрону його переміщували велосипедом.
В 1951 році з Москви надійшов наказ — «пресечь антисоветскую деятельность» Хасевича: гравюри з підпілля його авторства потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів. Після цього їх надрукували у збірнику «Графіка в бункерах УПА». Щоб розшукати художника,
створили цілу міжобласну оперативну групу.
Декілька разів чекісти знаходили слід «Зота». Його намагались виманити через людину, що зберігала у себе особистий архів Ніла Хасевича, та це не вдалося.
В одному із захоплених бункерів чекісти знайшли зашифровані документи. В розшифровці писалось:
«Заготували для Вас 5 кілограмів паперу, вишневе дерево»
Саме з вишневого дерева робили друкарські кліше для виготовлення листівок та гравюр. Була на документі й адреса: бункер на хуторі біля села Сухівці, що знаходиться за 12 кілометрів від Клевані. Саме тут, у криївці, викопаній на селянському дворі, і відбувся останній бій Ніла Хасевича.
Дізнатися більше:
Унікальну «Поліську орбіталь» заснував сільський вчитель
На Поліссі показали з чого зробили нову амбулаторію (ФОТО)
Березнівські козаки повернулись з перемогою (ФОТО, ВІДЕО)
