У селі Крупове, що у Дубровицькому районі на Рівненщині, живе ціла династія ткаль. Як і раніше жінки тчуть серпанок та шиють з нього одяг, а також навчають молодь цьому непростому ремеслу, пише Північ-інфо.
Раніше кожна дівчинка повинна була вчитися ткати. По цьому свекруха оцінювала, яка прийшла до неї невістка: чи багата, чи бідна. Адже дівчина повинна була мати з собою полотно для одягу, і для чоловіка, і для себе, а також рушники. Сьогодні дівчата так само, як і колись вчаться ткати. На це йде кілька років:
«Найважче було опанувати нитки, розібратися, як працювати з ними, щоб вони не заплутувалися, і щоб правильно лягали»,
– розповіла маленька майстриня.
І хоча процес тривалий, адже виготовлення серпанку в Круповому триває майже рік, у цієї тканини є свої переваги:
«Серпанок – це дуже тонка прозора лляна тканина. Все видно через нього. І не жарко в ньому, і не холодно, і вологу вбирає в себе. Дуже приємний до тіла»,
– розповіла Ніна Рабчевська, ткаля. Прозорий серпанок – як на Поліссі тчуть полотно
Раніше без цього не можна було вийти заміж, тепер це радше данина традиціям – як на Поліссі тчуть серпанок.NB: радимо увімкнути звук, аби почути автентичні співи!
Posted by BBC News Ukrainian on Friday, 30 November 2018
