На Рівненщині кількість пожеж в екосистемах з початку року б’є всі рекорди. З одного боку, є необхідність збльшити штрафи на законодавчому рівні, з іншого – люди просто не слухають розумних переконань і далі вперто роблять своє, пише Північ-інфо.
Пожежі в екосистемах в цей період року – звична річ, але ніколи ще їх не було так багато і вони не приносили таких величезних збитків. Пожежі, що зайнялися від спалення сухої трави, почали фіксувати ще з кінця лютого.
Про це розповів Олег Панюк, заступник начальника ГУ ДСНС Рівненської області:
Всього з початку поточного року в області було зафіксовано 465 пожеж. Це майже на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, це лише зареєстровані випадки. Якщо ж горить десь далеко від населених пунктів, цього не бачать люди і не викликають спеціальні служби, тобто пожеж було більше.
А починається все з маленького недопалку або сірника. Пожежі приносять збитки й самим людям. На Поліссі на минулому тижні було два займання трави, коли полум’я перекидалось на майно. Обидва випадки – в Зарічненському районі на Поліссі.
3 квітня згорів будинок в селі Тиховиж, а вже 4 квітня – горіло на хуторі Тараш, що біля села Борове.
«Просто горіло сміття, ми потім, розслідуючи цей факт, питали в громадянки, чому так сталося, відповідає: «ой, я й не думала, що вітер підніме, а сама зробити нічого не могла». Хотів би вкотре звернути увагу і трохи поміняти думку людей, що думають, а я навіть особисто чув такі вислови в сторону пожежників – «ви ж для того і є, щоб їздити і гасити, це наше питання, чому ми випалюємо чи не випалюємо». Взагалі ж кодексом цивільного захисту передбачено, що громадянин України або громадянин без громадянства, перебуваючи на території України, повинен дотримуватись встановлених законодавством правил пожежної безпеки»,
– розповдає Олег Панюк.
Небезпека посилюється в сільських населених пунктах, особливо віддалених, де переважна більшість людей не мають телефону, щоб вчасно викликати пожежників.
Попри велику кількість таких пожеж, загиблих і травмованих у них з початку року не зафіксовано. Був випадок в Березнівському районі, пов’язаний зі спаленням сміття, але його класифікують як нещасний випадок.
Власник спалював сміття на подвір’ї, послизнувся і впав у вогнище, і в результаті цього загинув.
Олег Семенюк, начальник відділу державної екологічної інспекції Поліського регіону, розповідає про санкції, що накладають на паліїв, та зазначає, що протягом 2019 року станом на сьогоднішній день екологічна інспекція посилила контроль, здійснюються оперативні заходи, в тому числі співпраця з працівниками нацполіції та надзвичайниками.
З початку року вже складено 33 протоколи на паліїв, винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Орієнтовно, стягнули 10 тисяч гривень. В основному це Костопільський, Володимирецький райони.
За один квартал 2019 року в пожежах в екосистемах згоріло більше 70 гектарів землі, тоді як, для прикладу, за весь 2018 згоріло менше 30 гектарів.
Розмір штрафу за самовільне випалювання сухої рослинності передбачає на громадян від 170 до 340 гривень, на посадових осіб – від 850 до 1190 гривень. Ті самі дії, якщо вони вчинені в межах об’єктів природозаповідного фонду, – від 340 до 680 для громадян від 1190 до 1700.
За знищення або пошкодження лісових масивів та насаджень є й кримінальна відповідальність,
як і за підпал вздовж залізниць тощо. Це штраф – 300-500 гривень, обмеження або позбавлення волі до 5 років.
Ті самі дії, якщо вони вчинили загибель людей, масову загибель людей або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі від 5 до 10 років.
На сторожі стоять і лісівники. З початку року було вже дві лісові пожежі. Як розповідає начальник відділу охорони захисту лісу Віктор Глущик, у лісництвах працює 50 камер, 80 пожежних веж, є 78 пожежних машин та 93 трактори тощо для гасіння лісових пожеж.
Малі штрафи не лякають паліїв. Про це розповів Антон Крук, речник ГУ НП:
«Якщо ми встановлюємо особу і якщо даний підпал завдав значних матеріальних збитків, призвів до тяжких наслідків або до смерті людини, тоді відкривається кримінальне провадження, це до 15 років позбавлення волі. Відповідальність, яка передбачена законодавством на сьогоднішній день, є недостатньою, тому що ті ресурси, які затрачаються на ліквідацію пожежі, вони перевищують суми, затрачені на гасіння. Одноразовий такий виїзд пожежників і ліквідація цієї пожежі може бути більш затратний по ресурсам ніж сума штрафів за рік часу».
Тобто, необхідно змінити законодавство, підняти штрафи та встановити жорсткіші санкції до порушників.
Ситуацію щодо спалення трави підсумував Богдан Масовець, керівник Рівненського гідрометцентру:
«Якщо розбирати будь-яку ситуацію, треба враховувати, плюси і мінуси. Якщо брати підпал трави, то всі мінуси. Є «совкова» думка людей, які звикли жити радянським минулим, і вони думають, що це допомагає врожаю, але, якщо взяти мінуси, перший мінус – це шкода тим нашим меншим братам, зайцям, пташкам, які там кубла мають, воно все нищить. Шкода природному середовищу, забруднюється повітря, страждають діти, страждають люди. Коли підпалюють і не можуть справитися з ліквідацією самостійно, пожежі, горять будинки, нищиться майно. Коли випалюється суха рослинність, знищується всі поживні речовини, які знаходяться в землі, і врожайність від цього зменшується. Тобто, як ми бачимо, всі мінуси і жодного плюса. Але дійсно що законодавство наше на даний момент є недієвим в даному випадку, тому що штрафи малі, ми бачимо, що служба ДСНС затрачає набагато більше коштів ніж наші колеги з екологічної інспекції штрафують, тому в цьому напрямку ще необхідно працювати нашим законодавцям».
Дізнатися більше:
На карті показали, як поділили «бурштиновий» район
Відомий телеведучий показав реальні масштаби вирубаного лісу (ВІДЕО)
Поліський боєць повернувся додому з крутим титулом (ФОТО)
