Воно - центр територіальної громади, в якій об’єдналися п’ять сіл: Каноничі, Озеро, Новаки, Кідри, Дубівка, де проживає близько 6,3 тисячі чоловік. Від Канонич до Володимирця сім, а до Вараша – 29 кілометрів. Автобусне сполучення до них непогане – чотири оборотних рейси на день.
– Кожне село має якісь проблеми, які ми по мірі можливості стараємось вирішити, - каже Каноницький сільський голова Віктор Семчук (на знімку). – Але все опирається в кошти. Адже бюджет громади дуже скромний, хоча за січень ми його виконали на 105 відсотків. Найбільші надходження до бюджету від СВК «Озерський» та його дочірнього підприємства «Сяйво» з села Озеро, що займається лісогосподарською діяльністю, ТОВ «Новий Канон», «Агро-Мір-Кор», «Рокитнівський аграрій», фермерського господарства «Дубова гора» та ін.
У Каноничах працевлаштуватись дуже складно. Люди виживають з підсобних господарств. Щоправда, таких великих теплиць, як, скажімо, у Кідрах, тут нема, є лише маленькі, так би мовити, для себе. Люди почали займатися ягідництвом.
Молодь села виїздить на заробітки у великі міста України,
через пандемію рідше за кордон. Є в селі підприємці, дехто працює у Володимирці, по кілька людей зайняті в уже перерахованих товариствах, з кілька десятків - у Володимирецькому держлісгоспі, а також у бюджетній сфері.
Селянам виплачує,хай і невеличку, але плату за оренду паїв ТОВ «Агро-Мір-Кор». Капає від нього якась копійка і в бюджет громади, оскільки воно орендує та обробляє ще й землі територіальної громади – це право йому дісталось за результатами земельного аукціону.
– Взагалі, проводимо інвентаризацію усіх земель,щоб ефективніше їх використовувати надалі, – розмірковує Віктор Семчук.
До речі, чимало вихідців села Каноничі працюють на керівних посадах в області і в колишньому Володимирецькому, а тепер Вараському районі. Ось як бачить перспективу розвитку свого рідного села його виходець Анатолій Рижий, який донедавна очолював Володимирецьку райдержадміністрацію:
– Каноничі свого часу мали економічно міцне господарство, яке славилось тваринництвом. Але занепало. Як варіант відновити тваринництво,могло б бути створення малих сімейних фермерських господарств молочного напряму,
в чому є підтримка держави. Майбутнє села бачу у створенні підприємства чи артілі з видобутку бурштину, оскільки тут є його запаси, зокрема, в Дубівці. Це були б нові робочі місця для місцевого люду, надходження для бюджету громади. Зараз проводяться земельні аукціони з продажу права на розвідку, видобуток бурштину, то чому б не виставити на аукціон і каноницьку ділянку. Адже вся законодавча база для цього вже є.
– Ми не так давно прийняли по акту землі сільськогосподарського призначення, що розміщені за межами населених пунктів. Тож наразі триває реєстрація цих земельних ділянок і розглядається можливість передачі їх в оренду, в тому числі й через аукціон для видобутку бурштину, – погоджується Каноницький сільський голова Віктор Семчук.
У Каноничах людей зачепило за живе, викликало невдоволення підвищення цін на електроенергію, бо це боляче вдарило по і без того бідних гаманцях поліщуків. Тим паче, що люди останніми роками почали масово встановлювати в оселях електроопалення, тому подорожчання електроенергії боляче вдарить по сімейних бюджетах. Не враховув Уряд і того,
що село розміщене у тридцятикілометровій зоні спостереження Рівненської АЕС, то повинні бути пільги по електроенергії за таке сусідство. Адже під час громадських слухань з продовження строків служби двох енергоблоків людям обіцяли ряд пільг, у тому числі і по тарифах.
Про газ не говорять, оскільки села не газифіковані. Тому у домівках грубки, топлять дровами та торфобрикетом, які теж обходяться недешево. Таке ж опалення і в школах, дитсадках, ФАПах…
У Каноничах є необхідна для життя інфраструктура: магазини, дитсадок, школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв’язку, де люди можуть отримати пенсії, сплатити за комунальні послуги, зробити поштові відправлення тощо. Начальником відділення Раїса Муравинець, листоношами Руслана Соловей та Марія Волочнюк, які доставляють пенсії, листи, періодику відповідно у села Дубівка та Каноничі.
Поштовики й розповіли про багаторічних шанувальників парламентської газети «Голос України». Серед таких 90-річний Корній Трифонович Воробей, який багато років пропрацював у відділі кадрів місцевого колгоспу ( тепер уже колишнього),
а також шанований всіма у Каноничах вчитель-пенсіонер Іван Олексійович Клименко.
… У ці дні на Поліссі засніжило. Не стали винятком і села Каноницької сільської територіальної громади. Тому у голови громади Віктора Семчука ( до речі, батька чотирьох дітей) багато клопотів. Адже потрібно працювати з підрядниками, оскільки своєї техніки для розчищення доріг і вулиць сільрада не має. Він розповів, що основні дороги чистять Служба автомобільних доріг області та управління капітального будівництва Рівненської ОДА. Решту ж шляхів вони самі, укладаючи з підприємцями, які мають відповідну техніку, договори на такі роботи. Поки що, за словами Віктора Семчука, не було перебоїв у транспортному сполученні, діти ходили до школи. Хоча й негода продовжує випробовувати на стійкість – в суботу знову засніжило, знову розчищали сніг.
Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
Фото надане автором.