Нині триває становлення територіальних громад, тож клопотів у їх керівників вистачає. Додала проблем і нинішня снігова негода, наслідки якої теж ліквідують на місцях. Тож не дивно, що голови територіальних громад приходять додому пізно, втомлені.
"У мене зникає втома, щойно я переступаю поріг хати і чую дитячі голоси", - відверто каже 33-річний Зарічненський селищний голова Сарненського району Богдан Квачук - батько п'яти чудових діточок: другокласника Богдана (тезка тата), першокласниці Лілії, п'ятирічного Максима, трирічної Аліни, а також Віталика, якому лише рік і три місяці. Разом із дружиною Світланою ростять дітей слухняними, з вірою в Бога. До речі, глава сім'ї Богдан Валентинович сам із багатодітної родини.
Таким найціннішим багатством може похвалитися і Березівський сільський голова Сарненського району Микола Маринич, в якого з дружиною Надією (акушерки за фахом) теж п'ятеро дітей. Щоправда, вони дещо старші і всі школярі. Цікаво, що троє з них, як кажуть на Поліссі, "погодки": Неонілі - чотирнадцять років, Емілії - тринадцять, Роману - дванадцять,
на два роки молодша від брата Іринка - їй десять, Михайлу - дев'ять років. Навіть щоб всіх зібрати до школи (купити приладдя, одяг), подружжю Мариничів доводиться добряче розкошелитися. Але діти того варті.
Каноницький сільський голова Віктор Семчук (Вараський район) 15 січня учетверте став батьком. На його день народження дружина Катерина (вчителька за фахом) подарувала найцінніше, що могла, - сина Олександра. Йому лише місяць, він втіха для всієї сім'ї, зокрема, й для сестричок - тринадцятирічної Вікторії та десятирічної Аліни. Старший син Семчуків Вадим бачить малюка рідше, бо навчається на першому курсі Рівненського державного гуманітарного університету.
Далі в рейтингу багатодітних керівників громад - Гощанський селищний голова (Рівненський район). "Марта, Іван, Єлизавета", - перераховує з теплотою в голосі своїх дітей завжди серйозний і зосереджений Микола Панчук. Видно, що він їх дуже любить.
Локницький сільський голова Петро Харковець (Сарненський район) розповів, що він із багатодітної родини. В їх сім'ї разом із ним було четверо хлопців - брати Микола, Василь, Олександр. Цікаво, що всі вони в подальшому обрали собі професію вчителя. Петро Харковець теж за основним фахом вчитель історії, але громада обрала його сільським головою. Його дружина - вчитель біології, заступник директора Кухчанської школи з виховної роботи, а за "сумісництвом" - дружина керівника громади та мати трьох їхніх дітей. Старший син подружжя Харковців Андрій - історик за фахом, але працює в Нобельському національному природному заповіднику. Донька Олена навчається в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в Харкові. Найменша Марія - дев'ятикласниця.
Олександра ЮРКОВА.