Щонайменше у 50 мільйонів гривень обійдеться відновлення санітарного стану Басівкутського водосховища. Відповідний проєкт розробили вчені Національного університету водного господарства і користування. Очищення озера має стати одним з головних етапів відновлення Усті, пояснив доцент кафедри екології Ігор Стадник. Він дослідив, як саме забруднюється річка і розповів, на що варто звернути увагу. Що з'ясував науковець Річки Тиннівська та Боярчик перебувають у поганому стані. На цьому акцентує доцент кафедри екології НУВГП Ігор Статник. Він вивчав причини забруднення Басівкутсього озера та Усті протягом декількох років. І притоки цієї річки в Рівному – одна з причин. "Ми маємо відкриті зливові системи. І говорити про відновлення Гідропарку і про відновлення річки Устя, коли ми не вирішуємо питання приток – це втрата часу і грошей. Біля "Агроресурсу" ми спостерігали – реальна стічна вода. Ми провели дослідження і по азоту нітритному йде перевищення в 180 разів", – розповідає доцент кафедри екології НУВГП Ігор Статник. Результати досліджень науковець повідомив членам міськвиконкому.
Він перевірив Устю в чотирнадцяти локаціях протягом всієї її довжини. І зафіксував, що через відсутність очисних споруд на підприємствах і природоохоронних смуг в неї потрапляють отруйні сполуки та нітрати з полів. Найкритичніша ситуація біля Рівного, зокрема – Басового Кута. "Басівкутське водосховище закумульовано великою кількістю забруднювальних речовин саме в донних відкладеннях. Саме з донних відкладів починають поступати занечищувальні речовини, які призводять до цвітіння води. Синьо-зелені водорості витісняють корисні водорості", – додає Ігор Статник. Рибалки підтверджують Сказане науковцем підтверджують опитані Суспільним рибалки, які спостерігають за Устею та Басівкутським озером роками. "Я пам'ятаю 50 років назад, а мені зараз 64, то вода була настільки прозора, що видно було, як зграя риби ходить. А зараз вже не те. Думаю, що потрапляють септиків багато сюди, стоків різних. І воно цвіте", – коментує рибалка Леонід Погорєльцев. Що ж пропонує науковець Ігор Статник пропонує розчистити від мулу та поглибити озеро. А ще укріпити береги, відновити очисні споруди та шлюзи,
облаштувати систему спостереження. Він допоміг розробити перелік заходів щодо відновлення і підтримання санітарного стану водойми. Як реагує влада Міський голова планує обговорити усе це з доповідачем детальніше. "Ми співпрацюємо зараз з деякими інвестиційними європейськими фондами і наші спеціалісти пишуть проєкти на ґрантові заявки, щоб у співпраці із Національним водним університетом і залученням коштів з Європи ми могли зайнятися очищенням річки. А Європа зацікавлена в екологічних проєктах і саме таких", – коментує міський голова Рівного Олександр Третяк. З чого почали Вже розроблено паспорт водосховища, що спростить виконання робіт, – пояснює керівниця міського відділу екології. Також в рамках профільної програми збереження малих річок і підземних вод було розчищено водойми на Ювілейному та біля залізничного вокзалу. Будують зливові споруди на Коновальця. Але акцент – на каналізуванні міста. "Побудовано та введено в експлуатацію 5 244 метри каналізаційних мереж, це 27 вулиць протяжністю 4631 метр погонний. Підключено 201 домоволодіння з планових 295.
Чотири вулиці – це житлові багатоквартирні будинки, протяжність 237 метрів, тобто 208 квартир. П'ять вулиць – це самопливні каналізаційні колектори", – розповідає начальниця відділу екології Рівного Валентина Веремко. Стільки мереж облаштували за попередні п'ять років дії відповідної міської програми. У лютому 2021-го її продовжили ще на п'ять років. Що відомо Науковець Ігор Статник ще у 2019-му році заявляв, що Басівкутське водосховище забруднює вода з Усті. Це показали дослідження, проведені кафедрою екології НУВГП. Як повідомив він на засіданні міськвиконкому, вода в Усті на території Квасилова набагато брудніша, ніж в Басовому Куті. І озеро виконує роль відстійника. Протягом останніх років в річці Устя щороку влітку спостерігається масовий мор риби. Проєктну документацію, яка передбачає будівництво локальних очисних споруд, ліквідацію несанкціонованих стоків, розчищення та укріплення берегів, почали розробляти в 2013-му році. Займалося цим підприємство "Рівнедіпроводгосп". Кошти на розробку документації були виділені з державного бюджету. В 2016-му фінансування припинилося.