Голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль: «Головний інвестор в інфраструктуру Рівненщини — держава»

Урядовий Кур'єр

2021-го обласний бюджет Рівненщини виконано на понад 105%, доходи зросли на 23%. А це 60 мільйонів гривень додаткових надходжень — непогана основа для розвитку 2022 року. А ще втрималася в ТОП-5 областей України за підсумками комплексного рейтингу Кабінету Міністрів. Як це вдається і з чим край починає 2022-й, «Урядовий кур’єр» аналізує з головою Рівненської ОДА Віталієм КОВАЛЕМ.
— Віталію Станіславовичу, непростий рік генерував глобальні виклики. Чи вдалося невеликій Рівненщині бодай частково перетворити їх на можливості?
— Справді, викликів було і, до речі, залишається чимало. Удар енергетичної кризи, яка набрала світових масштабів, по гаманцях українців уряд максимально пом’якшив завдяки меморандуму з головами громад. Згадаймо, скільки було галасу й, прямо скажемо, політизації теми. Та держава свої зобов’язання виконала: для компенсації різниці в тарифах на рахунки теплопостачальних підприємств Рівненщини вже спрямовано 375 мільйонів. І це ще не все. Левова частка цієї суми — для обласного центру, де питання постало найгостріше.
Уряд 2022 року спрямовує до місцевих бюджетів усіх громад додатково 4% ПДФО незалежно від наявності в них централізованого теплопостачання. Це буде додатковий ресурс для розвитку наших територій, тобто виклик перетворюється на можливості.
Другий глобальний виклик — пандемія COVID-19, яка, на жаль, не відступає. І тут наші медики професійно тримають передову: смертність від ускладнень коронавірусної хвороби на Рівненщині найнижча в Україні. Тож доземний уклін і медикам, і тим, хто їм допомагає. Приміром, із життєдайним медичним киснем — Рівнеазот та Рівненська АЕС, яка 2022 року запустила виробництво кисню.
— У ТОП-5 регіонів у комплексному рейтингу уряду Рівненщина потрапила ще 2020 року, а 2021-го затрималася в ньому. Тобто це не випадковість, а приємна закономірність.
— Остаточних підсумків рейтингу за 2021 рік ще немає, але за результатами перших дев’яти місяців ми закріпилися в першій п’ятірці. Зокрема, другий рік поспіль випереджаємо всіх в енергоефективності. До речі, і в обласному бюджеті-2022 передбачили на це майже 4,5 мільйона, бо іншого шляху в нас немає.
Рівненщина третя в рейтингу за індексом реальної заробітної плати та ефективності ринку праці, четверта за виробництвом будівельної продукції, п’ята за індексом промислової та обсягами вантажообігу. Тобто область — живий економічний механізм, який успішно перетворює виклики на можливості.
— Народ справедливо підмітив, що працьовитим і Господь допомагає. А підтримку від держави в цих процесах відчуваєте?
— Фактично за всіма напрямами. І вона постійно зростає. Якщо 2020-го нам вдалося модернізувати 200 кілометрів доріг (більше, ніж у попередні чотири роки), то вже 2021-го — 235 кілометрів завдяки фінансуванню держави. Пріоритет 2022-го — дороги до соціально важливих і туристських об’єктів, адже ми позиціонуємо себе як край туристських цікавинок, який прагне затримати в себе мандрівників.
До речі, маємо чимало прикладів співфінансування ремонтів доріг із бюджетів наших громад, як-от, сім кілометрів дороги до дива природи — базальтових стовпів. Сюди радо їдуть туристи, це дорога й до місцевої школи та амбулаторії.
Так синергія зусиль перетворює бажане на дійсне. Це стосується й Північного обходу навколо обласного центру, що 2022 року розвантажить його на 5—7 тисяч автомобілів щодоби. А ще до нас проляже перший в Україні платний автобан Краковець — Броди — Рівне. Усе — в межах президентської програми «Велике будівництво».
— До речі, кінець 2021-го вибухнув каскадом об’єктів: тут і медицина, й освіта, і спорт.
— Справді, найбільша кількість відкриттів припала на кінець року, хоч ми цілеспрямовано працювали від його початку. Отож у нас чотири надсучасні приймальні відділення: у Рівненській обласній, Сарненській районній, Рокитнівській та Березнівській лікарнях. І це не лише новітнє обладнання, модернізація в рази скорочує час на порятунок здоров’я і життя пацієнтів, а швидка допомога справді стає швидкою. Тож 2022 року «Велике будівництво» триватиме зокрема в обласній клінічній та обласній дитячій лікарнях.
30 грудня символічно відкрили 30-й навчально-практичний центр підготовки фахівців робітничих професій. Здається, вже не залишилося кваліфікації, якої на прохання найвибагливішого інвестора ми не можемо дати молоді. А в навчальних центрах служби зайнятості успішно працюють із дорослими жителями краю: тут і перекваліфікація відповідно до потреб ринку праці, й ресурси від держави для започаткування власної справи. Щоб кожен із земляків зміг реалізуватися й почуватися самодостатнім на рідній, а не на чужій землі.
— Віталію Станіславовичу, роботу на Рівненщині у форматі 24х7 поєднуєте із членством у Національному олімпійському комітеті України. Чи означає це, що у пріоритеті — ще й олімпійська Рівненщина?
— Звичайно! Із сучасним басейном у новий рік входить Дубно, із спорткомплексом — Здолбунів. Загалом 2021-й став для нас роком олімпійських перемог: у нас два призери Олімпіади та чотири призери Паралімпіади, якими пишаємося. Але попереду ще більше перемог. Приміром, ДЮСШ із плавання в Рівному, яка дала путівку у великий спорт нашому олімпійському чемпіонові Михайлові Романчуку, буде повністю модернізовано. Спроєктовано новий тир, де тренуватиметься інший олімпійський чемпіон Олег Омельчук та його послідовники.
Тобто 2022-й стане роком спортивної інфраструктури. Тут і завершення басейну в Костополі, й стадіону «Авангард» на 12 тисяч місць та багатофункціональної спортивної арени в Рівному. До речі, цей унікальний для всієї Західної України об’єкт держава вже інвестувала 305 мільйонів, його готовність — понад 53%.
— Тобто головний інвестор в інфраструктуру області — держава?
— Так. Наприклад, спорудження з нуля дитячого садка в Рівному на 210 місць, майбутній центр трансплантології на території Рівненської центральної міської лікарні, де вже успішно проводять надскладні операції з пересадки органів. Тому вдячний за синергію зусиль народним депутатам від Рівненщини трьом Олександрам — Ковальчуку, Аліксійчуку, Салійчуку, а також Сергієві Литвиненку, які є лобістами рідного краю в найкращому розумінні. Вони сповна використовують кошти субвенції на соціально-економічний розвиток за її прямим призначенням — спрямовують на об’єкти своїх округів. А ще держава підтримує громади, наприклад, через субвенцію на розвиток комунальної інфраструктури і техніки. Для однієї з найбільших — Сарненської уряд спрямував 590 тисяч гривень, і нова техніка вже працює на її вулицях.
2021-го через співфінансування з державного та бюджетів громад ми придбали 15 нових шкільних автобусів. А в межах спільного проєкту Мінцифри та МОН «Ноутбук кожному вчителеві» — понад 2,5 тисячі ноутбуків.
Оновлюємо ЦНАПи: понад 14 мільйонів гривень державних коштів спрямовано торік для восьми наших громад. Приміром, у Бокіймівській ЦНАП зводять з нуля, в інших громадах оновлюють.
Приємно, що завдяки інтернет-субвенції, якої до 2021-го не існувало, 85 сіл краю отримали швидкісний інтернет. Цей проєкт Мінцифри продовжено й на 2022 рік, тож дійдемо до найвіддаленіших населених пунктів.
Кожен четвертий аграрій області звернувся по державну підтримку, яка 2021 року за різними програмами становила для Рівненщини 107,1 мільйона. За урядовою програмою кредитування «5—7—9%» видано кредитів підприємцям області на
2 мільярди 192 мільйони гривень. Успішно реалізуємо проєкт — переможець конкурсу Мінрегіону «Розвиток сироваріння в громадах Рівненщини та Волині», на який держава спрямовує 20 мільйонів гривень. А це і робочі місця, й старт для нових бізнес-ініціатив.
— До речі, як на тлі такої активності держави поводиться бізнес?
— «Велике будівництво» й інші програми розігрівають економіку. Уперше в історії Рівненщина 2021 року перетнула позначку 400 мільйонів доларів іноземних інвестицій в область. Бо якщо держава будує дороги, то обабіч виростають нові виробництва. Чи не найактивніше розвивається деревообробно-меблевий кластер. Саме в цій галузі працюють масштабні інвестпроєкти. Зокрема, 2021 року розпочали будівництво деревообробного заводу данського інвестора «Хйортенд Кнудсен». Інший інвестор створив перший у краї приватний індустріальний парк «Кроноспан-Рівне», де розмістив велике виробництво плит.
Цей і ще один індустріальний парк на території Малолюбашанської громади внесено до національного реєстру. Працюємо й над розвитком третього — у Привільненській громаді. Оскільки парламентарі звільнили від податку на прибуток резидентів індустріальних парків на 10 років, ці майданчики можуть стати клондайками для інвесторів. Так, як це у Польщі. До речі, ми активізували співпрацю з Вармінсько-Мазурським воєводством. Сподіваємося насамперед на транскордонні проєкти, що стануть локомотивами економічного зростання.
— Мене не зрозуміють, якщо не запитаю про бурштин: понад 30 років ходимо, вважайте, по золоту, а самі залишалися бідними.
— Усе змінилося відтоді, як з ініціативи Президента ухвалено пакет бурштинових законів. Так-от, на Рівненщині через електронні аукціони вже реалізовано 55 бурштиноносних ділянок, ціна на які від стартової зростає подекуди у 100 разів. Відповідно державна скарбниця поповнилася вже на 166 мільйонів. Звідти ці кошти перерозподіляють зокрема й для нашої області. Порівняймо: торік сума власних надходжень до обласного бюджету становила 1 мільярд 112 мільйонів, із держбюджету ми отримали мільярд субвенцій та понад 400 мільйонів дотацій.
Незабаром сонячний камінь працюватиме й на відповідні громади — до їхніх бюджетів інвестори спрямують 30% ренти від видобутку, з’являться нові легальні робочі місця та податки.
Символічно, що наприкінці 2021-го на Рівненщині видобули бурштиновий самоцвіт завважки понад 5 кілограмів. Він став не лише українським рекордсменом, а й увійшов до десятка найбільших у світі. Хочеться, щоб уся Україна засяяла, як цей самоцвіт.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»
Віталій КОВАЛЬ. Народився 1981 року в містечку Березне на Рівненщині. Закінчив Тернопільську академію народного господарства, за фахом економіст. Має ступінь МВА Львівської бізнес-школи при УКУ.
9 вересня 2019 року його призначено головою Рівненської ОДА. Член Національного олімпійського комітету, голова фракції «Слуга народу» в Рівнераді.
Одружений, виховує двох доньок.