Рівненська співачка та музикантка Олена Андросова має свій ютуб-канал під назвою Eileen де її відео набирають мільйони переглядів.
Станом на середину липня виконання пісні «Ой у лузі червона калина» зібрало понад 5 мільйонів, а гроші, які сервіс платить за такі показники, вона перераховує на допомогу Збройним силам. Про це пише Суспільне.
Олена Андросова здобула популярність завдяки українським каверам на іншомовні композиції, як от «Киньте гріш Відьмакові», виконанням «Щедрика» та іншими роботами. Вона розповіла з чого все почалось, чи впізнають її на вулицях, які пропозиції до співпраці отримувала та чому виступає наживо вкрай рідко.
«Чим більше переглядів набирає відео — тим більше накопичується, крапає тих грошей потихеньку, які я регулярно, в середньому десь раз в два тижні, перенаправляю їх більшою мірою у фонд «Повернись живим», а також на рахунок НБУ для гуманітарної допомоги постраждалим українцям», – каже виконавиця.
За словами Олени, кожен перегляд дає там малесеньку якусь тисячну цента, але тоді коли ці перегляди збираються в сотні, тисячі і в цьому випадку в мільйони,
то це виходить доволі непогана сума.
«Я дуже рада, що так вирішила зробити, монетизацію передавати на допомогу нашим воїнам, постраждалим українцям. Станом на тепер зібрала біля 3,5 тисяч доларів, у гривневому еквіваленті — це 100 тисяч гривень. Це сумарно те, що я переказувала шматочками впродовж цих місяців, починаючи з березня», – додає Eileen.
Співачка розповіла, з чого розпочалась її творчість.
«Якщо говорити про найпершу пісню, яку я переклала, записала і виклала на ютуб, це був момент, коли я насправді не планувала, що це буде моя діяльність. Це була така одинична робота, переклад на пісню Knockin' on Heaven's Door, я не пам’ятаю, здається, це був 2014 чи 2015 рік. Це був час, коли приблизно рік тривала війна на сході, емоційно це не могло обходити мене стороною», – розповідає Олена.
Вона пам'ятає, як співала цю пісню Knockin' on Heaven's Door вдома з оригінальним англійським текстом і це, за її словами, був один такий магічний момент, про який кажуть, що прийшло натхнення.
«Це, мабуть, єдиний раз, коли написала переклад хвилин за десять. В мене було враження,
що мені просто ці слова почали приходити в голову, я думала, які класні слова і як шкода, що не всі можуть ці слова зрозуміти, відчути і, можливо, якось прикласти їх до того контексту, в якому ми вже всі на той час жили в Україні. Адже, на жаль, не всі достатньо добре знають англійську мову», – каже виконавиця.
Олена перекладає пісні самостійно.
«Я перекладачка. Навчалась в Острозькій академії, перекладачем хотіла бути і перші роки після випуску працювала за фахом. Тоді я не могла уявити, що моє захоплення на рівні хобі вдома музикою зможе у майбутньому якось поєднатися з моїми перекладацькими скілами», – каже співачка.
Остання робота Eileen «Гей, Соколе» українською і польською мовами.
«В мене трішечки польського коріння, тому польські слова-вирази звучали ще з мого дитинства. Польську я нещодавно почала вчити чисто з цікавості, коли почала працювати над «Гей, Соколе». Мені хотілося поєднати українську і польську версії, тому що та допомога, яку дає Україні в цей важкий час народ Польщі — вона особисто мене неймовірно здивувала. Допомога — це якась штука,
яку ти не зобов'язаний давати, яку ти даєш від щирого серця, бо тобі правда хочеться», – ділиться Олена.
Співачка розповіла й про музичні інструменти, які є в її арсеналі.
«Я б сказала, що я початківець, мабуть, плюс-мінус граю на всіх інструментах, на яких я граю. Гітара, в першу чергу — інструмент, на якому я найперше навчилася грати, ще коли була студенткою. А декілька років тому додалися клавішні, завжди мріяла навчитись грати на піаніно. Із моїх недавніх покупок, які додалися до мого арсеналу, це декілька тін-вістлів, лоу-віслів, арфа, ліра маленька. Ще в мене вдома валяється маленька калімбочка, з якою я ще нічого не записала, але планую десь використати в майбутньому відео. А, і ще скрипка – інструмент, який таки насправді найважчий в світі. Я сподіваюся, що коли-небудь в мене почне щось на ній виходити», – розповідає музикантка.
Олена Андросова записує пісні вдома, завдяки щедрим донатам, які їй багато різних людей скидали після «Киньте гріш Відьмакові».
«Мені вдалося купити техніку, щоб записувати пісні, не на телефон, як я це робила раніше, а з нормальним мікрофоном.
Записуюсь вдома, це комфортна для мене атмосфера, де я дуже багато що можу контролювати, для мене це дуже важливо», – каже співачка.
Eileen зізнається, що не пише власних пісень.
«Колись пробувала, здавалося, навіть щось виходило. На жаль чи на щастя, велику роль відіграє мій перфекціонізм. З однієї сторони це допомагає доточувати ті роботи, які я роблю, але з іншої сторони — це штука, яка не пускає мене пробувати писати щось власне. Тоді, коли рівень очікувань до себе самої дуже високий, то здається, що все, що не пишеш — воно не таке, недостатньо добре», – зауважує жінка.
Вживу Олена виступає, але дуже рідко. Ютуб є основною платформою. Також співачка зізнається, що за останній місяць пропозицій про музичну співпрацю стало більше, ніж було раніше. Можливо, завдяки тому, що більше людей на ютубі мали змогу познайомитися з її відео.
«Єдине, що скажу, що не завжди маю змогу сказати «так» через те, що може не бути банально часу для співпраці, як вона того потребує. Для мене будь-який проект, який робиться в колаборації, це фактично спілкування і для цього потрібно знайти спільну мову. Ось, наприклад, я дуже рада, що мені Євген Маляревський запропонував зробити колаборацію, ми записали «В саду осіннім айстри білі» і це був той момент, коли спілкування, розуміння йшло легко і було дуже приємно працювати. Ось в такі моменти хочеться погодитися, розумієш, що можна ефективно і класно зробити якийсь дуже хороший продукт», – розповідає виконавиця.
Читайте також: Вкрали совєти: українська пісня «В саду осіннім айстри білі»
