Вірші чи проза, промови чи казки - усе народжується від любові до світу й до людей, народжується нестримно й відверто
Авторка книги - офіцерка Збройних Сил України напсевдо Мавка. Вона одягнула військовий однострій близько двох десятків років тому тапройшла сходинками військової кар'єри від солдата докапітана. Книга, доякої увійшли сім десятків віршів, видана заініціативою благодійного фонду Гарна справа накошти торгової марки Залізна воля. Привітати поетесу вкамуфляжі зпрезентацією прийшли військовослужбовці гарнізону, журналісти, письменники, благодійники, артисти, співаки, фотографи тарідні.
Взявши слово, сама Мавка - Тетяна Камерістова, сказала наступне.
Віддай людині крихітку себе. Зацедуша наповнюється світлом ... Япобачила цей світ унайпрекраснішому місті напланеті - умоєму Рівному, такому чарівному йзатишному, ідосі незраджую його. Щездитинства дуже любила читати. Іхоча дошколи япішла нарік раніше, навчання давалося мені легко. Захоплювалася літературою, щиро вірячи, щовона змінює світ. Першу поезію написала в9років. Цебуло відлуння мого серця навірш Лесі Українки „Конвалія“.
Саме творчість великої Поетки сколихнула дитячу душу тастала для мене поштовхом довиливання думок таемоцій напапір.
Янеуявляю себе іншою, якнемислю свого життя без творчості. Влучний вислів, гарна світлина чинеповторна митьі, звичайнож, кохання народжують умені слова, щопотім усвідомлено або підсвідомо лягають рядками. Понад усе насвіті ялюблю писати. Вірші чипроза, промови чиказки - усе народжується від любові досвіту йдолюдей, народжується нестримно йвідверто. Здитинства ямріяла бути вчителькою рідної мови, адже неуявляла себе більше ніким. Здобула відповідну освіту, попрацювала трішки зафахом. Однак обставини змусили залишити вчительське ремесло. Тоді яівирішила піти довійська, щоб продовжити служити своїй Батьківщині втакий спосіб.
Також авторка збірки розповіла, щотішиться зтого, щоУкраїна непросто живе внаших серцях, вона домінує внашій крові, якісправедливість.
“Усі свідомі роки яживу заєдиним принципом: стався долюдей так, якбитихотів, щоб ставилися дотебе. Цього навчаю своїх донечок. Адже, віддаючи людям частинку себе, минаповнюємося життєдайним світлом. Івоно нелише нам додає сили, але йзігріває всіх навколо. Босаме світла нам так невистачає нині ... якізвичайнісінького тепла людських душ ...
Фото тавідео автора AРМІЯ INFORM
