На півночі Рівненщинипоблизу села Голубне Зарічненської громади протікаєневеличка річка, яка на топографічних картах позначена тоненькою блакитною смужкою. Витікає вона з численних потічків, які збігаються докупи в глибині мішаного листяного лісу.Тихоплинне русло, огинаючи коріння вікової вільхи, грабів і старезних дубів, виривається із-за стінки лісу на простір серед полів і левад. Тоді через кілька кілометрів завертає в заболочене пониззя, де по обидва береги має топку заплаву. Далі стрілою розсікає навпіл село Морочно, - від чого й отримала свою назву річка Ножик. За тим тихоплинний потік води зливається з руслом Гнилої Прип'яті.
Повідомляють на Фейсбук-сторінціНобельськогонаціональногоприродногопарку.
Уся протяжність річки становить близько 13 кілометрів. Нині це невеличка водойма, проте в минулі роки славилась повноводдям: по ній плавали човнами, а в Морочно на крутому звивистому березі стояв навіть водяний млин. В останні посушливі роки русло Ножика іноді пересихає, дно водойми стає топким болотом, а по берегах росте висока осока в обрамленні густого верболозу - справжній рай для диких птахів.
Своїм повноводдям Ножик вирізняється у період весняного розливу. У цей час русло виходить з берегів і в низинах розливається широким плесом. Утім, ширина річки в межах берегів невелика, в найширшому місці сягає лише п'ятнадцяти метрів.
Колись Ножик славився рибним багатством: щуку, линів, в'юнів можна було піймати просто руками, забрівши у воду, адже глибина річки навіть у повноводдя не перевищує двох метрів. Тепер, внаслідок змін в природі, риби в річці поменшало, але збільшилась кількість гніздових птахів, - йдеться у повідомленні.
Ножик ще можна назвати сонною річкою, адже течія у неї спокійна, тихоплинна, майже не помітна, - і так було завжди.
Природний спокій, розміреність - звична річ для Полісся в усі віки. І найбільше цей спокій помітний на поліських річках. Ножик - найкращий цьому приклад, - додають на нацпарку.
