Розваж, Острожчина, Рівненщина та вся Україна попрощалися із полеглим на рαшиcτсько-українській війні воїном Миколою Сидорчуком Він загинув 15 липня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Григорівка Донецької області.
Чин відспівування та поховання воїна Збройних сил України відбувся у понеділок, 24 липня. Миколі Сидорчуку назавжди залишиться 51 рік.
Спершу міста та села Рівненського району зустрічали загиблого захисника України «живими» коридорами, із державними синьо-жовтими прапорами, перев’язаними чорними стрічками. Люди ставали на коліна, встеляли дорогу живими квітами, молилися за упокій душі полеглого воїна, схиляли голови у скорботі, плакали…
В Острозі на майдані Свободи звучала жалоблива «Пливе кача…». Крім синьо-жовтого стяга острожани тримали в руках прихилений прапор міста. Скорботний кортеж зі світлиною полеглого у вікні автомобіля проїхав через наше місто, зупинившись лише на кілька секунд біля прапорів України та міста.
У селі Монастирьок Розвазького старостату, де до війни жив Микола Сидорчук, приходили рідні, родичі, друзі,
сусіди, жителі ближній і дальніх міст та сіл краю, бойові побратими, бійці територіальної оборони. Вони приносили живі квіти, схиляли голови у глибокі скорботі, молилися за упокій душі полеглого Героя, висловлювали щирі співчуття родині.
Міський голова Юрій Ягодка та очільник Новомалинського старостату, виконуючий обов’язки старости Розважа Микола Ковальчук поклали кошик із квітами до труни з тілом полеглого воїна.
Чин поховання розпочав у домі загиблого священник Православної церкви України, настоятель місцевого Свято-Космо-Дем’янівського храму, протоієрей Ярослав Собчук
З Монастирька до Розважа скорботна процесія вирушила на чолі з хрестами, хоругвами, світлиною загиблого Героя, державними синьо-жовтими прапорами, один із них був великий. Його несло дев’ятеро школярів, розгорнутого горизонтально, тримаючи за кінці. Дорогу встеляли різнобарвними квітками. Сумні мелодії грав духовий оркестр, сумні молитви та пісні виконував церковний хор.
У Свято-Космо-Дем’янівському храмі Розважа відбулося майже годинне відспівування полеглого Миколи Сидорчука. За упокій душі мужнього воїна молився благочинний церков Острожчини,
настоятель Свято-Миколаївського храму в Острозі, протоієрей Юрій Лукашик місцевий священник Ярослав Собчук, ще 3 батюшки з сіл нашого краю, церковний храм, жителі Розважа та його гості.
«Нелегкою і складною була доля Миколи Сидорчука. Але коли його держава покликала на свій захист – він пішов на війну. Пройшов майже всю лінію фронту. Розпочинав на Запоріжжі. На жаль, загинув у селі Григорівка на березі Сіверського Дінця, який розділяє Луганську та Донецьку області. З початку широкомасштабного вторгнення нині в нас шістдесят перше поховання захисника України. Ще вісім Героїв з Острожчини маємо загиблими на війні з рαшиcτами з 2014 року… Перемога буде за нами тому, що ми всьому світу показуємо, що ми є справжні християни. В нас, коли ховають цивільних чи військових, попереду хрест, а за ним державний прапор… Коли ми починаємо сіяти хліб – спершу молимося Богу. Коли збираємо врожай – ми дякуємо Богу. Ворог не може дотримуватись правил ведення війни. Він не вміє воювати по правилах. Йому не вдається. Що він робить? Подивіться на українські мирні міста! Що зробили з Одесою буквально за три ночі.
Й вони не перебирають, куди вони б’ють. Подивіться, що зі Свято-Преображенського храму зробили. Там, на мокшанських болотах, немає нічого Божого. А у нас є! І весь цивілізований світ зрозумів, що нам потрібно допомагати. Тому, що на Україні вони точно не зупиняться. Вже почали за Польщу заїкатися, Прибалтику не оминуть. І завдяки нашим хлопцям і дівчатам, таким як Микола, які безупину, не втомлюючись від війни, обороняють наші землі, відвойовують кожен квадратний кілометр, перемога неодмінно буде за нами», – сказав голова Острозької міської ради Юрій Ягодка, виступаючи на короткій громадській панахиді перед храмом, після заупокійної молитви та виносу домовини з тілом на подвір’я церкви.
Очільник громади також висловлював щирі співчуття родині загиблого Героя. Юрій Ягодка дякував присутнім, що прийшли провести Миколу Сидорчука в останню дорогу, просив усіх, буваючи на цвинтарях, підходити до могил, де спочивають вічним сном полеглі захисники України, вшановувати їх пам’ять, молитися за їх вічний упокій.
На цвинтарі Розважа також відбулася заупокійна молитва.
Після її завершення присутні військові зняли державний стяг із домовини. Над нею підняли прапор. Звучав Гімн України. Були дані три салюти з автоматів.
Синьо-жовте полотнище воїни згорнули. Прапор від імені Президента України, Верховного головнокомандувача Збройних сил України було передано рідним Миколи Сидорчука, як символ Української держави, яку вірно й до кінця захищав Герой.
Родина та священник востаннє попрощалися із полеглим Миколою Сидорчуком. Перед погребінням до присутніх на цвинтарі звернувся отець Ярослав Собчук. Він говорив про загиблого, про його велику самопожертву, про визвольну війну українського народу, просив жителів Розважа та його гостей подякувати воїну, висловив щирі співчуття рідним та близьким полеглого захисника України через важку та непоправну втрату.