Боляче, гірко і пусто на душі…
07 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання, загинув Романюк Микола Валерійович, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
Микола Романюк народився 20 травня 1970 року у селі Підбрусинь. Закінчив Повчанську середню школу. Після цього вирішив здобути професію механіка. Був призваний в армію і проходив військову службу. Одружився. Створив міцну сім’ю. Праця була основою його життя. Він мав «золоті руки», був дуже вмілим спеціалістом у багатьох галузях. Скільки роботи переробили його натруджені руки… Микола допомагав усім, хто просив про поміч. Та й земляки його цінували і поважали за добросовісність, велику відповідальність, а ще — щиру вдачу, людяність, доброту і широку відкриту душу.
Молодший сержант, Романюк Микола Валерійович, мобілізований у квітні 2022 року.
Його життя обірвалося на 53-му році під час виконання бойового завдання на території Запорізької області…
Людина з великої літери. Так скажуть усі, хто знав особисто Миколу Романюка. Щирий, добродушний і безвідмовний у допомозі усім, хто її потребує.
Дбайливий господар, вірний, люблячий чоловік, уважний та турботливий батько багатодітної сім’ї. В пам’яті односельців назавжди залишиться його доброзичлива усмішка і привітність. Хороша, порядна, щира і неймовірно трудолюбива людина, а також сміливий українець, воїн, захисник своєї родини та країни! Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом Воїна! Герої не вмирають, вони вічно житимуть в наших серцях!
Про церемонію прощання та чин похорону захисника повідомимо згодом.
