Воїни 12 бригади спецпризначення НГУ "Азов" воюють із рαшиcτами у Серебрянському лісі на Луганщині.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в сюжеті "Українського свідка".
Обстріли тут майже не вщухають.
Заступник командира роти із позивним "Мішаня", який був у полоні та повернувся на фронт, розповів: "У неволі думав: якщо мене поміняють, то звільнюсь. Після обміну зателефонував дружині та сказав їй, що все, навоювався. Потім подивився новини, все обміркував, перетелефонував їй та сказав, що хочу повернутись на службу. Спочатку ми домовились, що це буде тилова робота. Але склалось інакше".
Мішаня каже, що після Маріуполя боїться різких звуків - навіть коли закриваються двері авто. Це нагадує йому звук крилатої ракети. Але попри це, зараз Мішаня на фронті.
Воїн із позивним Льюіс у цивільному житті був педагогом. На фронті він - бойовий медик.
"Більшість бойових медиків не мають медичної освіти. До "Азова" я три місяці працював у школі, але швидко зрозумів, що це не моє. Пішов до війська через суто чоловіче: якщо він пішов, то чому я не можу? Тут мені подобається ставлення до людей. Із заступником командира роти я можу поговорити, як з другом", - каже він.
Мінометник бригади на псевдо "Бучер" у цивільному житті вчився на… японській філології. "Тут моя основна робота - це побачити та вбити, - каже хлопець. - Ми вже виховали ворога, він ховається у нірках. А якщо починає якісь інженерні роботи, копає, то ведемо по ньому вогонь - і він вже не копає".
Його побратим із позивним "Талісман" родом з Бучі. "Я зрозумів, що ніякої користі у цивільному житті не несу, треба щось змінювати, - каже він. - Відтак пішов у рекрутинговий центр. Я здобуваю освіту логіста, а зараз, поки на фронті, в академвідпустці".
