Повномасштабна війна, що триває в Україні вже майже два роки, призвела до небачених досі масштабів мінування — третина території країни потенційно забруднена. Як розв’язати цю проблему?
Уряд втілює низку кроків для пришвидшення гуманітарного розмінування українських земель, завдяки цьому вдалося суттєво наростити темпи. Якщо на початок року в Україні не було жодної машини для гуманітарного розмінування, лише 6 операторів протимінної діяльності та 1500 саперів, то зараз майже 30 машин, 26 операторів та майже 3000 саперів.
Як це впливає на розмінування агроземель, скільки коштуватиме повне розмінування країни та скільки часу воно може тривати — розповідають Міністерство економіки та аграрії.
Які програми розробляє Уряд для розмінування орних земель, які втрати несуть аграрії та який у цьому процесі спостерігається прогрес — розповіла Перша віцепрем'єр-міністерка — Міністерка економіки Юлія Свириденко.
Юлія Свириденко,
Перша віцепрем'єр-міністерка — Міністерка економіки
Які виклики перед аграріями виникають через замінування орних земель в Україні?
Масштаби потенційного забруднення території України вибухонебезпечними предметами — безпрецедентні.
Станом на початок року потенційно забрудненими вважалися 174 000 км² землі включно з окупованими територіями та акваторіями. Нині ми досягли того, що ця цифра знизилася до 156 000 км². За рік ми змогли обстежити територію, більшу за площею ніж Чорногорія.
За оцінками Світового банку, залежно від регіону, 5−10% — це приблизно 13 тисяч квадратних кілометрів потенційно забруднених земель — можуть потребувати технічного обстеження. Ще 2−8%, тобто 9 тисяч квадратних кілометрів, — потребують безпосереднього очищення від мін та вибухонебезпечних предметів.
Це виклик не тільки для нашої країни. Адже на цих землях вирощували їжу для близько 81 млн осіб у світі.
Саме тому перша і головна проблема — безпека. У зоні ризику понад 6 мільйонів осіб. І якщо не продовжувати розмінування, то кількість нещасних випадків до 2030 року може зрости до 9 тисяч.
Ледь не щомісяця читаємо у новинах, що в тому чи іншому місці фермери підриваються на мінах. Часто тому, що переобладнують техніку і самостійно намагаються розміновувати поля. Але це лотерея, ціною якої може бути життя. Саме тому розмінуванням мають займатися лише сертифіковані фахівці.
Працюємо над тим, щоб їх ставало більше, а ці послуги — доступнішими.
Яких економічних втрат зазнав агросектор через замінування українських територій?
За даними дослідження Київської школи економіки (KSE), майже 19% земель фермерів потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами. Що ж до самих втрат, то на квітень 2023 року непрямі втрати агросектора через російську агресію склали $31,5 млрд. З них $14,3 млрд — через втрату доступу до посівних площ та їх замінування.
Через забруднення землі фермери втрачають близько $930 на гектарі. KSE підрахували, що вартість повного розмінування сільськогосподарських угідь оцінюється в $1781 за гектар, і це значний фінансовий тягар для малих фермерів.
За підрахунками Світового банку, орієнтовна вартість повного комплексу робіт з очищення забруднених територій складає $37,4 млрд до 2033 року. Та з кожним новим днем війни ці цифри лише ростуть.
Як Уряд планує розв’язувати цю проблему та як процес розмінування позначиться на безпеці роботи фермерів?
Доступною для саперних робіт зараз є територія площею близько 50 тисяч квадратних кілометрів.
Це всі території, які ЗСУ деокупували — Харківська, Чернігівська, Сумська, Київська, частина Запорізької, Херсонської області, а також Миколаївська область, де були важкі бої. В цю цифру не входять так звані «лінії безпеки» — 20 кілометрів до кордону росії і білорусі та 20 кілометрів від лінії зіткнення.
Для координації зусиль з гуманітарного розмінування ми створили Міжвідомчу групу, яка розробила План пріоритетного розмінування земель сільськогосподарського призначення. Документ передбачає повернення у господарську експлуатацію 470 тисяч га найбільш цінних сільськогосподарських земель. Ми вже повернули у використання аграріїв понад 200 тисяч гектарів від запланованого. Це половина від того, що планували виконати за 4 роки.
Загалом, щоб пришвидшити процес розмінування, працюємо у кількох напрямках:
1. По-перше, випробовуємо найсучасніші технології. Українські компанії вже використовують дрони, штучний інтелект, big-data аналіз і супутникові знімки для пошуку вибухонебезпечних предметів. Паралельно Мінекономіки запустило буткемп для стартапів з розмінування.
Крім того, у співпраці з Palantir розробляємо платформу, яка завдяки штучному інтелекту аналізуватиме великі обсяги даних. Щоб ми могли ухвалювати data-based рішення, ще чіткіше визначати пріоритети та розуміти потреби.
2. По-друге, наше завдання — стимулювати розвиток українського виробництва машин для розмінування. Підтримуємо вітчизняних виробників обладнання та техніки, а також локалізацію виробництва іноземних компаній. Позитивні приклади вже є — машини, які розробили харківські інженери, вже закупила місцева ОВА та міжнародні партнери. А це не лише вклад у розмінування, але й в економіку. Бо це створення нових робочих місць і повернення у бюджет до 40% вартості продукту у вигляді податків. А це можливість забезпечувати нашу армію, адже ми можемо робити це виключно завдяки тим коштам, які заробляємо всередині країни.
3. Третє завдання — створення конкурентного ринку розмінування. Ми вже провели перший пілотний тендер у системі Prozorro на розмінування трьох гектарів лісу на Житомирщині. Підрядник запропонував ціну на 100 тисяч гривень нижче стартової.
Та не всі фермери, а особливо дрібні, зможуть самостійно оплатити вартість розмінування своїх полів. Тому держава компенсуватиме їм ці витрати. В бюджеті на 2024 рік заклали 3 млрд грн. Це прискорить розмінування земель, а також стимулює розвиток ринку розмінування.
4. Четверте — покращуємо підходи до підготовки саперів та інших спеціалістів. Також спрощуємо процедури сертифікації для міжнародних та вітчизняних операторів. Зокрема запустили ваучери на навчання за спеціальністю «сапер». Це 27 тисяч гривень за які людина може опанувати цей фах у тому закладі, який обере самостійно.
Загалом у 2023 році ми розробили Національну стратегію протимінної діяльності та плануємо напрацювати пропозиції для оновлення закону «Про протимінну діяльність в Україні». У цьому ж році оновимо чинні стандарти, щоб сертифікація операторів і техніки для розмінування відбувалася швидше. Ми вже розробили експериментальні проєкти щодо сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності й проєкт щодо сертифікації механізованих засобів розмінування. Наразі вони очікують ухвалення Урядом.
Також будемо розробляти нормативну базу для процесів, які не були ніяк унормовані. Наприклад, для використання дистанційного обстеження територій.
Крім того, гармонізуємо українську систему підготовки фахівців з системами країн-партнерів.
Взаємодія операторів протимінної діяльності, Уряду та всіх дотичних буде цифровізована. Отримати статус оператора чи податися на компенсацію вартості розмінування можна буде онлайн. А великі масиви даних будемо аналізувати завдяки діджитал інструментам.
Що зараз є найскладнішим для Міністерства та міжнародних партнерів? Як та коли ці проблеми мають бути вирішені?
Найбільша проблема у тому, що з таким викликом світ не стикався з часів Другої Світової війни. Тому ми зараз, по суті, будуємо нові підходи, які мають потенціал навіть стати світовим стандартом.
Серед викликів також і брак техніки. Світові виробничі потужності не були розраховані на подолання такої масштабної проблеми. Крім того, відчуваємо брак кадрів — у нас чимало кваліфікованих саперів, але їх має бути у рази більше.
Наша мета — об'єднати партнерів навколо розмінування української землі.
І вже можна сказати, що ми маємо прогрес у цьому питанні. Країни-партнери та міжнародні організації вже підтвердили, що планують сумарно виділити майже пів мільярда євро на розмінування української території. Частина із них ці кошти активно виділяє. Наприклад, Словаччина вже надала 1,5 мільйона євро на гуманітарне розмінування України.
Ще одна зона росту — інновації. Нині у світі не існує технології, яка б зі 100% гарантією дозволяла дистанційно виявляти усі види мін, наприклад, пластикові міни, які важко ідентифікувати. Та навіть зараз ми вже задаємо тренд у світі. Американський інвестор Говард Баффетт, неодноразово говорив, шо Україна сьогодні демонструє найбільш прогресивні інновації у світі. І це лише початок. У 2024-тому посилимо свою співпрацю з KSE для підтримки стартаперів. Допомагатимемо як експертно, так і з пошуком фінансування на проєкти й виходом на ринок.
З якими складнощами зіштовхнулись аграрії — що вони кажуть про заміновані поля і як працюють в нових для себе умовах?
Михайло Різак,
директор із взаємодії з органами влади та питань сталого розвитку компанії «НІБУЛОН»
Через повномасштабне вторгнення Росії компанія «НІБУЛОН» понесла наступні економічні втрати: більше ніж $416 мільйонів склали загальні збитки компанії, 25,5 тисяч га або майже 30% земельного банку компанії є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та потребують розмінування, повністю заблокований флот та недоступне річкове судноплавство. Найбільший та найсучасніший у компанії Перевантажувальний термінал у Миколаєві не може функціонувати в режимі річкового порту, також через війну не можуть працювати 40% працівників компанії.
«НІБУЛОН» створив власну групу розмінування та розширює цей напрямок. Компанія має сертифікат з гуманітарного розмінування державного зразка за напрямом «Нетехнічне обстеження територій». Зараз «НІБУЛОН» працює над проходженням сертифікації за напрямками «Технічне обстеження територій», «Розмінування вручну», «Машинне розмінування», «Обстеження району ведення бойових дій».
Компанія бере участь у перемовинах з виробниками обладнання, здатного пришвидшити розмінування у декілька разів, порівняно з традиційними методами. Наприклад,
«НІБУЛОН» до травня 2024 року отримає чотири машини виробництва GCS завдяки підтримці донорів. Перша з таких машин вже працює у відділі з розмінування.
За допомогою нетехнічного обстеження компанія повернула в економіку 3950 га орних земель філії «Снігурівська». Зараз «нібулонівські» демайнери проходять польові навчання на розмінувальній машині GCS-200. Механізований підхід дозволить значно пришвидшити розмінування українських земель.
Після проходження саперами навчання та відповідної сертифікації у Центрі протимінної діяльності МО України щодо машинного розмінування, «НІБУЛОН» планує самостійно та з мінімальним ризиком для життя оператора розчищати десятки гектарів полів компанії щомісяця, а також надавати послуги усім зацікавленим агровиробникам та громадам.
Катерина Співакова,
керівниця Департаменту комунікацій, PR та GR Kernel
Що стосується замінування земель, то через це у Kernel порівняно невеликий відсоток земельного фонду не був залучений у сільськогосподарських роботах. Це території, що перебувають максимально близько до кордонів з рф. Частина з них замінована,
частина — вкрита уламками снарядів. Це зона ризику повторних прильотів, тому про розмінування поки не йдеться.
Алекс Ліссітса,
СЕО агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» (IMK)
Земельний банк ІМК складає 120 тисяч гектарів у Полтавській, Сумській та Чернігівській областях. За цим показником компанія входила до топ-10 найбільших агрохолдингів країни. Однак після початку повномасштабного російського вторгнення Сумська та Чернігівська область потрапили під окупацію, а це 100 тисяч гектарів нашого земельного банку та п’ять із шести елеваторів. Зараз частина із них під обстрілами.
Приблизно 35 000 га земель в Чернігівській області — частково заміновані. Загалом по Україні таких земель близько 2 млн га і розв’язати цю проблему швидко — неможливо.
Бо частина мін, нерозірвані бомби з часом заростають і через деякий час знайти їх буде ще важче. Для сільського господарства це створює багато проблем, бо ми втрачаємо дуже багато полів, які могли б засіяти.
Україна ставить собі за мету повернути у використання 80% потенційно забруднених земель. За наявних спроможностей та традиційних підходів до розмінування процес очищення території нашої держави може тривати десятиліттями. Але завдяки спільній роботі Уряду, міжнародних донорів та бізнесу, а також завдяки чіткій реалізації стратегії з розмінування та злагодженій конструктивній співпраці всіх залучених сторін це завдання видається цілком реалістичним.
