Підтримка росіянами Бориса Надєждіна свідчить, що вони втомилися від війни. Це мотивує Кремль на посилення акценту на поверненні під контроль більшої частини населення. Пропаганда почала працювати над тим, щоб пов'язати “досягнення” війни з повсякденними потребами, наприклад, інвестування на ринок нерухомості Маріуполя. Сприяння міграції росіян до Маріуполя нормалізує війну для простих росіян і цим безпосередньо пов'язує їх із військовою машиною, оскільки вони стають прямими інвесторами в путінські завоювання.
31 січня кандидат у президенти Росії Борис Надєждін повідомив у своєму Telegram-каналі, що отримав 105 тис. підписів на підтримку Центральної виборчої комісії РФ. Це доводить, що багато росіян готові заявити про свій протест війні, якщо буде безпечний спосіб.. У пунктах збору підписів як у Росії, так і за кордоном утворилися черги, що суперечить пропаганді про єднання росіян навколо Путіна та його війни. Шанс на перемогу Надєждіна все ж таки був вкрай малий, однак і цього вистачило, щоб не допустити альтернативного кандидата на вибори.
Страх Путіна виправданий,
адже населення в Росії перебуває у стресовому стані. Тому кремлівські політтехнологи намагаються пов'язати повсякденні потреби людей з війною, демонструючи, що “війна, що триває, задовольняє базові потреби російського народу”. Наприклад, проросійські користувачі X і TikTok почали просувати уривки з документального фільму про ринок нерухомості в окупованому Маріуполі. Пропаганда намагалася переконати людей, що вкладення у зруйноване житло, яке після відновлення можна буде продати дорожче — найвигідніший шлях після хаосу. Таким чином, руйнування житлових будинків в результаті війни подається як "очевидна вигода", що дозволяє людям вирішити горезвісне "житлове питання" в Росії і заробити на цьому гроші.
При цьому жителі Маріуполя стверджують, що зруйновані будинки відновлюються неймовірно повільно, багато хто з них залишається в тому ж стані, що й на момент окупації агресором. У багатьох будинках немає гарячої води, а в усьому місті часто відключають електрику. Крім того, з прикрашених панельних новобудов збільшили багатьох людей, яких для звітності заселили в нові квартири.
Проте пропаганда знову спрацювала. Ще в середині літа стало відомо, що жителі різних регіонів РФ готові купувати будинки або квартири в будь-якому стані та особисто відновлювати їх після обстрілів, розглядаючи це як "хорошу інвестицію" та можливість "жити біля моря".
"Привабливість" переїзду на окуповані території заради особистої вигоди пов'язана з пропозицією дешевого житла та можливостей працевлаштування. До кінця осені 2023 року виникла нова хвиля пропозицій щодо високої зарплати, навіть за некваліфіковану робочу силу, для охочих працювати на окупованих територіях. Наприклад, “працівник освіти” у Херсоні може заробляти до 110 тис.. рублів на місяць - значна сума за російськими мірками навіть для столичних "працівників освіти", не кажучи вже про провінції. Приблизно стільки ж пропонують охоронцям, а водіям вантажівок взагалі обіцяють 140 тис. рублів на місяць.. На окупованих територіях є попит на водіїв, лікарів, інженерів, майстрів, зварювальників тощо. Фахівцям пропонують по 250 тис. рублів на місяць. За даними незалежних ЗМІ, багато росіян готові переїхати на окуповані території заради заробітку.
Подібні настрої переважають також серед російських еліт. Незалежні аналітики, які спираються на урядові джерела, повідомляють, що хоча чиновники намагаються дистанціюватися від війни, багато хто адаптувався до ситуації і намагається заробити на ній. Парадоксально, але розчарування та опір війні часто спонукають урядовців активніше брати участь у “вирішенні проблем на передовій та зборі гуманітарної допомоги”.
Кремль також продовжує агітувати росіян вирішувати свої фінансові проблеми через підписання контракту з Міністерством оборони. Рекламні ролики "в стилі Тарантіно" виглядають вкрай безглуздо, проте з огляду на залучення росіян до негативних кредитних історії не дивно, що більшість із них розглядають війну, як "унікальний шанс" не лише погасити борги, а й розбагатіти.
Проте кількість людей, готових піти на насильство заради фінансової вигоди, навіть в умовах російської бідності, залишається обмеженою. Отже, залучення людей до більш “мирної” залежності від війни є менш складним завданням. За відсутності безпосередньої загрози свого життя росіяни більш схильні вкладати гроші у зруйноване житло чи “щеплювати патріотизм” дітям на окупованих територіях.
Таке просування політики переселення на окуповані території заради особистої вигоди має дві мети. По-перше, це нормалізує війну для більшості росіян і навіть перетворює її на щось вигідне. По-друге, ті, хто почав отримувати зарплату на окупованих територіях або купив там “житло”, незважаючи на своє бажання закінчити війну, наполягає на тому, щоб вона закінчилася на умовах Путіна. Наприклад, недавні опитування показують, що лише третина респондентів виступає за виведення російських військ з України.. Більше того, соціологи зазначають, що навіть серед цих людей багато хто готовий вивести війська лише на російських умовах. Такий підхід, безперечно, послаблює суспільний попит на припинення воєнних дій та посилює підтримку Путіна, який зробив війну стрижнем свого правління.
