З 16 жовтня росія серйозно посилила контроль за в'їздом українців на захоплені території, зокрема в окупований Мелітополь. І аеропорт Шереметьєво став єдиним способом для мелітопольців потрапити додому.
У нелюдських умовах люди цілодобово очікують вердикту російських спецслужб, перед яким проводять ретельну перевірку кожного, хто в'їжджає. Люди, які проходили контроль ФСБ-шників у московському аеропорту, описують те, що відбувається, як "справжнє пекло". Мелітопольців, хоч із російськими паспортами, хоч без них, відводять у "дальній кут" і забирають документи та гаджети. А потім - відразу або через кілька годин - дають заповнити анкету.
Серед запитань:
- де проживають постійно і перебувають більшу частину часу,
- чи працювали на держслужбі в Україні,
- чи були в ЗСУ,
- чи є знайомі в спецслужбах,
- чи володіють інформацією про діяльність українських радикалів,
- чи були судимі,
- чи підтримують українську владу і проведення так званої "спеціальної військової операції".
Після всіх мук проходять так звану "фільтрацію" лише одиниці,
причому приводом для відмови у в'їзді до Мелітополя може стати листування шестирічної давнини або контакт однокласника в телефоні, з яким не спілкувався понад 15 років.
Не допомагає ні наявність російського громадянства, ні прописка і наявність родичів на "нових" територіях. Потрапити в окупацію вдається дуже небагатьом. Часом із 50 осіб проходять контроль тільки двоє. На інших чекає депортація і заборона на в'їзд на підконтрольну рф територію на довгі роки. А в разі відмови не допомагають навіть "зв'язки" з окупаційною адміністрацією.
- Я зверталася до губернатора Запорізької області Є. Балицького, бо він мій сусід, ще в січні, поки нічого конкретного не відповіла.
- Навіть тричі перевірені громадяни родичі РФ не можуть вплинути на ситуацію, якщо в Шереметьєво завернули за проукраїнську позицію. Впрягалися і партійні організації, і директори підприємств, і відомі люди з шоуменів, і суди проходили. Немає вторинного вдалого проходу поки що.

Кремль поставив завдання взагалі максимально обмежити в'їзд на територію країни будь-яких громадян України, яких російські спецслужби,
ймовірно, за визначенням, сприймають як потенційні об'єкти вербування з боку українських структур. Найсумніше, що навіть після відмови у в'їзді на довгі роки, неприємності не закінчуються, і в Мелітополі до родичів людини, яка намагалася проїхати через Шереметьєво, навідуються з обшуками представники російських спецслужб.
- Доньку на початку грудня не пустили в Шереметьєво додому в Мелітополь. Учора дзвінок від місцевих органів, уточнили деталі, запитали, чи знаємо ми причину відмови у в'їзді. Повідомили, що звертатимуться до Москви і якщо щось зміниться, передзвонять.
- Нічого собі сервіс. Схоже тільки "новим територіям" щастить. На старих самі запити пишемо. Мені б теж такий візит хотілося, - заздрить жителям "нових регіонів" москвич.

Оскільки на допиті в Шереметьєво вказують усіх родичів в окупації та їхню точну адресу, то до них навіть після відмови у в'їзді навідуються з профілактичними бесідами ФСБ-шники. Аргументують таку турботу тим, що "хочуть допомогти людям повернутися додому":
- Мелітополь, прийшли за адресою батьків, мають список усіх осіб із пропискою в Мелітополі, які отримали відмову в проїзді через Шереметьєво. Сказали, що їхнє завдання допомогти цим людям повернутися додому, якщо в них є таке бажання.


На ділі ж подібні візити нерідко закінчуються "віджимом" порожньої квартири, адресу якої вказували в анкеті в Шереметьєво, або викраденням на допит у комендатуру.
- Я знаю хлопця, який після першої відмови знову полетів у Шереметьєво, - розповів мелітополець. - Їхав, бо мама захворіла і могла померти в Мелітополі. Там вона жила сама. Його пропустили, але в Мелітополі до нього додому приїхали з комендатури і в наручниках відвезли на бесіду з ночівлею! Через день відпустили, на щастя, і він удома.
На жаль, таких історій у Мелітополі, як виявилося, вже досить багато. Ймовірно, ФСБ-шники приходять до тих, чий родич визнаний "загрозою нацбезпеці рф", щоб роздобути додаткову інформацію. А якщо родичів немає, то ставлять усі запитання, що їх цікавлять, сусідам. А ось чи всіх після профілактичної бесіди відпускають додому - велике питання.