Росія готується до повномасштабного конвенційного конфлікту з країнами НАТО, на який буде готова піти хоча й не найближчим часом, але, скоріше за все, у коротші терміни, аніж припускали деякі західні аналітики. Водночас армія РФ продовжує переформатування для продовження війни проти України.
Про це йдеться у новому зведенніІнституту вивчення війни
Аналітики ISW вважають, що декілька фінансових, економічних і військових показників свідчать про те, що Росія готується до широкомасштабного конвенційного конфлікту з НАТО. Серед таки показників вони виокремлюють низку факторів.
Російська армія продовжує проводити структурні реформи, щоб мати змогу вести війну в Україні та одночасно розширювати звичайні конвенційні спроможності збройних сил РФ у довгостроковій перспективі, готуючись до потенційного майбутнього повномасштабного конфлікту з НАТО 20 березня міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив на колегії Міноборони РФ та розповів про поточні військові реформи у РФ, спрямовані на підвищення боєздатності російської армії. Зокрема Шойгу повідомив, що Росія сформувала «Дніпровську річкову флотилію» та «бригаду річкових катерів» у складі цієї флотилії.
В ISW нагадують, що саме таку історичну назву, «Дніпровська флотилія», мали різні спеціальні військові річкові підрозділи, які діяли під час російсько-турецьких воєн 1735−1739 і 1787−1792 років, а також під час громадянської війни в Росії на початку ХХ ст. та під час Другої світової війни. Однак це перший випадок, коли військові чиновники РФ підтвердили формування такої флотилії під час війни в Україні. Скоріше за все, вона буде розгорнута разом із Дніпровським угрупуванням сил армії РФ у Херсонській області та, ймовірно, покликана захищати окупаційні російські війська від українських рейдів через річку, вважають в ISW. У такий спосіб Росія намагатиметься протидіяти зусиллям України зберегти свою обмежену присутність на плацдармі в лівобережній частині Херсонській області.
Хоча чисельність і рівень оснащення Дніпровської річкової флотилії залишаються неясними, однак російське військове командування також може мати намір використати її для підтримки російських рейдів через річку та спроб висадки на контрольованому Україною західному (правому) березі Херсонщини,
відзначають в ISW. Зокрема російські та українські джерела повідомляли, що окупанти здійснили спробу тимчасової висадки на західному березі Дніпра в Херсонській області 13 березня. В ISW вважають малоймовірним, щоб Дніпровська річкова флотилія мала достатній особовий склад і озброєння для того, аби окупанти могли закріпитися на правобережжі Херсонщини або щоб загрожувати повторною окупацією області. Однак присутність нового російського формування в цьому районі може змусити Україну спрямувати частину військ та дефіцитної техніки на ділянку фронту, яка була відносно неактивною з листопада 2022 року попереджають в ISW. Тоді розгортання Дніпровської річкової флотилії може змусити українське командування «прийняти складні рішення щодо розподілу ресурсів», оскільки ЗСУ обмежені в запасах артилерійських боєприпасів та іншої важливої військової техніки.
Водночас Шойгу 20 березня окреслив кілька поточних зусиль, яких докладає Росія для зміцнення армії, що скоріше націлені на протистояння з НАТО, а не на війну проти України. Шойгу заявив, що Росія сформувала новий армійський корпус (в ISW припускають,
що може йтися або про корпус, який зараз формується в Карелії, або 40-й армійський корпус, дислокований в Херсонській області) та мотострілецьку дивізію (можливо, на базі 67-ї мотострілецької дивізії). Шойгу також стверджував, що російські військові планують до кінця 2024 року сформувати дві загальновійськові армії і 14 дивізій та 16 бригад. У 2023 році Росія сформувала дві загальновійськові армії — 25-у та 18-ту — тож незрозуміло, чи має на увазі Шойгу створення ще двох армій протягом 2024 року. ISW продовжує оцінювати, що Росії наразі не вистачає живої сили, військової інфраструктури та навчальних спроможностей, щоб належним чином укомплектувати кілька абсолютно нових дивізій та формувати загальновійськові армії до повної чисельності у середньостроковій перспективі. Однак такі реформи, вважають аналітики, швидше за все, спрямовані на розбудову довгострокового військового потенціалу Росії проти НАТО.
Поточні кадрові зміни в російському Міноборони також можуть бути додатковими показниками підготовки Росії до конфлікту з НАТО в довгостроковій перспективі, вважають в ISW. Шойгу представив генерал-лейтенанта Андрія Булигу як заступника міністра оборони з матеріально-технічного забезпечення,
підтвердивши оголошення про його призначення 11 березня. Штаб матеріально-технічного забезпечення збройних сил РФ, який відтепер очолює Булига голови, призначений для організації та координації такого забезпечення російських військ як у мирний, так і у воєнний час. Призначення Булиги навряд чи вирішить проблеми з якими стикаються російські війська в Україні в найближчій перспективі, але Булига може очолити реформи штабу, які матимуть більш помітний вплив у середньо- та довгостроковій перспективі. Ймовірно, Булига доручить своєму департаменту вирішити питання матеріально-технічного забезпечення для підтримки поточних реформ в армії РФ, створюючи умови для довгострокових зусиль із нарощування конвенційних можливостей Росії, вважають в ISW.
Аналітики звернули увагу і на низку заяв Володимир Путіна, який 19 березня провів зустріч з лідерами фракцій Держдуми РФ і окреслив пріоритети на свій п’ятий т.зв. «президентський термін». При цьому він фактично розкритикував бізнес-«еліти» РФ, закликавши лідерів фракцій Держдуми Росії «діяти в інтересах держави, а не корпорацій чи партій».
Так само диктатор розкритикував російську «еліту» у своєму зверненні до Ради Федерації 29 лютого, стверджуючи, що люди, які «набили собі кишені» в 1990-х роках, не є елітою, тоді як «справжня еліта» — це, мовляв, військовослужбовці, які довели свою лояльність Росії. В ISW вважають, що в такий спосіб Путін, ймовірно, намагається створити умови для стабілізації фінансового становища Росії і сигналізує, що довгострокова фінансова стабільність РФ принаймні чогось вартуватимете тим найзаможнішим російським підприємцям, що мають політичний та економічний вплив.
Що ж до термінів можливого конфлікту між Росією і НАТО, то експерти ISW нагадують про заяву президента Польщі Анджея Дуди, який в інтерв'ю CNBC 20 березня наголосив, що Путін посилює зусилля, аби перевести Росію на воєнну економіку з наміром напасти на НАТО вже у 2026 або 2027 роках Дуда при цьому послався на неуточнені німецькі дослідження. Водночас, за інформацією міністра оборони Данії Троелса Лунда Поульсена від 9 лютого, дані розвідки вказують на те, що Росія може спробувати напасти на країну НАТО протягом трьох-п'яти років що є «прискореним» терміном порівняно з оцінкою Альянсу від 2023 року.
Часові межі відновлення російської загрози — тобто конвенційних військових спроможностей армії РФ — значною мірою залежить від фінансових ресурсів, які Путін готовий використати на військові зусилля, нагадують в ISW. Тож аналітики припускають, що якщо Путін вже зараз йде на ризик зіпсувати відносини з багатими і впливовими росіянами, фактично вимагаючи від них більшої підтримки держави, та в контексті поточних заяв Москви про плани розширення російської армії, найімовірніше усе це слід розглядати як спроби Путіна підготувати підґрунтя для стабілізації економіки та фінансів Росії. Що, своєю чергою, може стати частина російської фінансової та внутрішньої підготовки до можливого майбутнього широкомасштабного конфлікту з НАТО, а не лише до тривалої війни в Україні, резюмують в ISW.
