Російські війська наближаються до околиць міста Часів Яр Донецької області, однак навряд чи будуть здатні загрожувати йому оточенням або захопленням у найближчі місяці, вважають аналітики Інституту вивчення війни.
На основі наявних візуальних доказів експерти ISW вважають, що війська РФ просунулися на відстань до 1,5 км від міста Часів Яр, яке розташоване на захід від Бахмута. При цьому російські «воєнкори» заявляли 24 березня, що окупанти нещодавно просунулися далі в напрямку населеного пункту та нібито аж до його околиць. Крім того, 23 березня Міноборони РФ заявило, що російські війська захопили село Іванівське (на захід від Бахмута та безпосередньо на схід від Часового Яру), хоча ISW поки не має підтверджень захоплення Іванівського чи просування росіян до самих околиць Часового Яру.
Аналітики нагадують, що війська РФ ще в листопаді 2023 року розпочали локалізовану наступальну операцію на Бахмутському напрямку, метою якої є відвоювання території, звільненої Україною під час контрнаступу влітку 2023 року, та захоплення Часового Яру Однак протягом останніх чотирьох місяців окупанти досягли лише незначних тактичних результатів на північний захід і захід від Бахмута.
Водночас окремі російські джерела описували російську наступальну активність у районі Бахмута протягом останніх місяців як умови для потенційного посилення наступальної операції, спрямованої на оточення та захоплення Часового Яру.
Однак наявні візуальні докази, які ISW наразі не представляє та не описує більш детально, щоб зберегти оперативну безпеку України, свідчать, що ЗСУ створили значні фортифікації у формі кільця в районі Часового Яру. Тож в ISW припускають, щонамагання прорватися через ці оборонні укріплення стане суттєвим викликом для росіян, якщо вони зберігатимуть поточний темп наступу в цьому районі. Українські та російські джерела повідомляли, що росіяни планували перекинути додаткові сили в район Бахмута з Авдіївського напрямку після захоплення Авдіївки. Однак можливість скористатися тактично вразливими місцями української оборони безпосередньо на захід від Авдіївки, ймовірно, спонукала росіян підтримувати темп наступальних дій у цьому районі та, можливо, завадила російському командуванню накопичити додаткові сили на Бахмутському напрямку.
Поки неясно,
чи достатньо буде тих російських підрозділів, які діяли в районі Бахмута з початку українського контрнаступу влітку 2023 року, для потенційної активізації зусиль із захоплення Часового Яру, чи ж військам РФ потрібно буде накопичити для цього додаткові сили поблизу Бахмута, констатують в ISW. Поточні тактичні просування окупантів східніше Часового Яру поки не створюють умов для оточення чи охоплення міста вважають аналітики. Тож російським військам, ймовірно, доведеться досягти додаткових «значних тактичних успіхів» на південний схід і північний захід від Часового Яру, перш ніж розпочати його охоплення чи оточення. Попередній досвід засвідчив, що російським військам не вдавалися значні оперативні оточення військ, але в Авдіївці окупанти продемонстрували здатність здійснювати поступове охоплення чи операцію тактичного повороту, що зрештою спричинило тактичну загрозу для українських сил. Військове командування РФ може вважати, що російські сили зможуть здійснити успішне оперативне оточення у той час, як поточні затримки західної допомоги обмежують можливості України на полі бою.

Захоплення Часового Яру могло б дати росіянам хоча й обмежені оперативні переваги, але їх не можна назвати незначними, попереджають в ISW.Якби Росії вдалося захопити це місто та прилеглі території, окупанти могли б ще більше убезпечити свій південно-західний фланг лінії фронту в районі Бахмут-Соледар, який довгий час являв собою широкий виступом. Крім того, захоплення Часового Яру та подальше просування окупантів на північ і південь від цього населеного пункту відтіснило б сили ЗСУ ще далі від російських логістичних ліній в районі Бахмута, а також вивело б окупаційні сили із зони дії української ствольної артилерії (зокрема росіяни могли б безпечніше використовувати шосе E40 на схід від Бахмута). Тож в такому випадку ЗСУ, ймовірно, довелося б розгортати ствольну артилерію безпосередньо на лінії фронту, щоб загрожувати російській логістиці вздовж більшої частини траси T-05−13 (Соледар — Бахмут — Горлівка).
Часів Яр також міг би надати російським військам шляхи просування до Костянтинівки — південного краю великої міської агломерації в Донецькій області,
яку Росія довгий час розглядала як головну оперативну ціль в Україні. Просування через Часів Яр забезпечує пряміший шлях до цієї міської агломерації, аніж можливі шляхи просування з півдня по трасі Н-20 з Авдіївки чи з південного заходу (з району Торецька). Навесні 2022 року російські війська спробували, однак не зуміли провести широкомасштабне оперативне оточення українських сил у Донецькій області з метою захоплення Слов’янська, українського опорного пункту й одного з найбільших міст цієї агломерації. У ISW вважають, що російське командування може мати намір повторно спробувати провести подібний широкомасштабний маневр у 2025 році або пізніше, а просування військ РФ на захід від Часового Яру створило б додаткові умови для цієї можливої більш масштабної наступальної операції.
ISW окремо відзначає, що озвучує ці загрози, аби надати оцінку того, що захоплення Часового Яру було б більш значущим з оперативного погляду для росіян, аніж захоплення Авдіївки. Однак ISW не прогнозує, що російські сили швидко візьмуть Часів Яр, «якщо вони взагалі зможуть його взяти».