- Під час великого механізованого штурму на Авдіївському наприкінці березня 2024 року росіяни використали наземні безпілотники. Це, ймовірно, перше застосування таких бойових дронів ворогом.
- Платформа оснащена мінометом АГС-17, а також може встановлювати протитанкові міни.
- Україна має власну (і кращу) розробку, яка вже була протестована у бойових діях під час повномасштабного вторгнення.
Заборона розповідає про невдале застосування росіянами наземних дронів.
Штурм біля Тоненького: як РФ використала UGVРосія 30 березня 2024 року намагалась провести потужний механізований штурм поблизу Тоненького. В операції було залучено близько 36 танків і 12 БМП, проте, попри велику кількість техніки, атака була відбита.
Під час штурму армія ворога, як пише Forbes, вперше використала в бою наземні дрони. Мініатюрна платформа має вигляд малого танку,
довжиною півтора метра.
Дрони рухаються завдяки гусеничному шасі, яке захищене металевими панелями.
Передня частина машини має трикутну форму, ймовірно, щоб проїжджати через рослинність, руїни та залишки техніки. Установку оснащено мінометом АГС-17 на місці башти, боєкомплектом до нього, а також протитанковими мінами. Таким чином дрони здатні проводити дистанційне мінування.
A video of the Ukrainian drones incapacitating Russian combat UGVs in yesterday's battle in the Avdiiv direction. https://t.co/mjQBA6c5hr https://t.co/2Orep1fTPk pic.twitter.com/H4QFlsEQBm
— Samuel Bendett (@sambendett) March 30, 2024 Також на корпусі встановлено три щогли, одна з яких використовується для передачі сигналу, а на ще одній закріплено камеру. Російські пропагандисти-співучасники кажуть, що загалом дрони під час атаки зробила кілька сотень пострілів. При цьому РФ втратила як мінімум два з пʼяти-шести безпілотників. Виявилось, що їх достатньо легко знерухомити, а потім остаточно знищити.
Ворожі UGV, ймовірно, могли бути неефективні через поганий захист від РЕБ. Так, у 2020 році у США проводили інсценування потенційного зіткнення наземних роботизованих систем.
Основною проблемою став звʼязок, який було важко підтримувати, враховуючи велику кількість радіоперешкод на рівні землі.
Раніше в березні українські воїни за допомогою FPV (малі та високоточні дрони-камікадзе) вже мали досвід знищення безпілотних систем росіян. так, на Донеччині уразили принаймні дві такі. Щоправда, вони не були оснащені зброєю і використовувалися для підвозу ящиків з амуніцією, а також для евакуації поранених.
Наземні дрони використовуються росіянами для перевезення вантажів. Скріншот: відео з телеграм-каналу Сергія Стерненка
Наземні безпілотники України: які є розробкиУкраїна також працює над власними наземними безпілотними платформами. Так, першою серйозною розробкою був «Фантом», представлений у 2016 році. Озброєнням слугує 12.7-мм кулемет, розташований на стабілізованій платформі. Також є опційна можливість встановлення протитанкових ракетних комплексів та блоків некерованих ракет. При цьому «Фантоми» не були помічені у використанні під час повномасштабного вторгнення, пише Мілітарний.
«Фантом-1» та «Фантом-2». Фото: Мілітарний
Серед інших систем,
які, ймовірно, також не дістались поля бою є:
- «Скорпіон-3» від Temerland — показали у 2021 році. Дрон міг би використовуватися як носій інших дронів (в.т.ч камікадзе) та озброєння. Силова має потужність 20 кінських сил, а дальність роботи обмежена 5 кілометрами. Може встановлюватись 12.7-мм кулемет і має масу 370 кілограмів без озброєння та боєкомплекту.
Наземна бойова платформа «Скорпіон-3». Фото: Defense Express (X)
- «Миротворець» від «Синергії» — показали у 2021 році. Їде лише на 2.5 км, проте здатен уражати техніку ворога протитанковими комплексами на відстані до 5 км. Максимальне навантаження до 480 кг, а запас ходу — 100 км.
Дрон «Миротворець». Фото: Defense Express (X)
Ймовірно, єдиним українським наземним дроном, який все ж отримав бойове хрещення, став Ironclad від Roboneers. На відео, що потрапило у мережу, платформа атакує невідомий обʼєкт.
Чиста вага дрона складає близько 1800 кг при максимальній швидкості у 20 км/год. Броня має витримувати обстріл з 7.62-мм боєприпасів. Платформа також має небойову, логістичну версію, але вона ще не брала участі в бойових діях.
Під час повномасштабного вторгнення сторони часто використовують саме логістичні платформи: для транспортування важкопоранених, боєкомплекту та інших важливих речей. В цьому випадку Україна покладається на закордонне рішення THeMIS від Milrem Robotics.
Естонський дрон THeMIS. Фото: Defense Express (X) Раніше Заборона розповідала про ймовірне використання в українських безпілотниках штучного інтелекту. Він допомагає їм націлюватись на російські НПЗ в умовах РЕБ росіян.
