Потоком йдуть заяви та коментарі, де рандомно згадують Суми та Харків.
Я вирішив до 15 травня нічого щодо обстановки не писати, бо в цьому немає жодного сенсу.
Після голосувань/підписів у США я вже зазначав, що в ідеалі (!) наші війська відчують ці рішення до середини травня. Несвідомі громадяни, що впадають при першій нагоді то в паніку, то в ейфорію, лаяли мене за песимізм. Мовляв, уже за тиждень все буде! Пентагон сказав, що все готове і на низькому старті!
Так не працює.
Як відомо, найскладніше — це чекати та наздоганяти.
На даний момент ситуація страшенно схожа на травень 2022 року, коли рішення вже були, але треба було ще підготувати артилерійські розрахунки і доставити БК. Тобто, потрібен дорогоцінний час, поки гинули наші люди. Зараз все на порядок простіше і зрозуміліше, але час потрібен.
Зі сходу повзе ворог. Із заходу повзе допомога. Повзе, бо як швидко б вона не летіла, це вимірюється ціною крові.
До середини травня плюс-мінус зрозумілий результат цієї боротьби темпів. Успіх росіян на Донбасі може відкрити їм можливості на інших напрямах. А неуспіх — закрити.
Тому міркувати зараз можна лише дуже абстрактно, з безліччю слів "якщо".
Рахунок йде практично на дні. Обстріли Одеси та Харкова, а також удари по інфраструктурі мають на меті, зокрема, сповільнити Україну. Найкращий результат для ворога — це паніка, коли громадянські почнуть метатися та заважати забезпеченню фронту, створювати пляшкові шийки.
Що можна зробити? Вже написано сто разів. Найкраще, що можуть зробити найближчого місяця цивільні, — не метатися. Якщо виїжджати — то планово, якщо залишатися — теж планово і усвідомлюючи ризики. По можливості, підтримувати запити із коротким плечем реалізації. Бо концентрація результатів допомоги у травні-червні не завадить. Кожен сам може вирішити, який із доступних способів збереження спокою є найбільш дієвим.
Для розуміння.
Вчора влада курортного Геленджика встановила, що з 1 червня ті громадяни, які уклали контракт з росармією, отримуватимуть разову виплату від міста в розмірі 250 тис. рублів. Плюс до цього вони отримують 1 млн від регіону і 195 тис. від Міноборони РФ. Тобто майже 1,5 млн разової виплати.
Учора ж убога Володимирська область збільшила разову виплату зі 100 тис.
до 250 тис. рублів.
Учора ж у Башкирії для контрактів з незмінними (нерегіональними) підрозділами росармії встановили разову виплату від регіону в 205 тис. рублів, щоб разом із грошима Міноборони виходило 400 тис. У регіональних батальйонах умови кращі, плюс окремо ще доплачують міста.
Вчора почали форсувати інформацію про контракти в інших регіонах. Наприклад, Ярославський район встановив виплату 200 тис. руб. на додаток до 300 тис. від Ярославської області та 195 тис. від Міноборони. Плюс 200 тис. накидають підприємства.
У Московській області за контракт з "елітним" полком обіцяють 1 млн рублів.
Це все до того, що в РФ, незважаючи на всю браваду, є складнощі із накопиченням військ. Інакше вони не збільшували б виплати майже щомісяця. Вони мають шалені втрати, але вони намагаються продавити.
Тож не погіршуйте там, де й так складно. Є ресурс — покращуйте, станьте опорою для тих, хто є близьким. Будуть обстріли. Нескінченні вкидання. Розсмикують з усіх можливих приводів. Попереду кілька найскладніших тижнів. Але ми таке вже проходили. І зараз пройдемо.
