Переломний момент для України: координатор групи ІС окреслив ключові тези

Невелика інвентаризація. На початку квітня я написав про очікування. Що маємо? Поки що все в рамках. Росіяни почали активність на північ від Харкова Обстріли посилюються. Інформаційний тиск зростає.

В той же час:

• Ресурсів для наступу на місто у росіян як не було, так поки що і немає. Бродіння навпроти Сумської області наші відстежують.
• До 11 дня активності ворог не вирішив первинних завдань – не захопив Вовчанськ (йдуть бої в центрі) і не вийшов на межу обстрілу Харкова польовою артилерією;
• Населення у тонусі, тривожність є, паніки немає;
• Західна допомога повільно, але підповзає.

На практиці доводиться теза, що кожен окупант отримає в лоб персональним дроном. Який доставить до військ або повільна держава, або швидкі громадяни. Тенденція посилюватиметься, кожен російський контрактник-найманець має усвідомлювати наслідки. Для росіян це не лотерея – це вирок.

Кілька днів тому я припустив, що авантюра на північ від Харкова почалася раніше за план. Учора цю ж тезу озвучило видання The Economist. Бо воно справді так виглядає. Або погано спрацювала їхня розвідка. Або, ймовірно,

втрутився політичний чинник: шойгу намагався зробити маленький подвиг напередодні перепризначення уряду та/або готували фон для поїздки до Китаю.

Фахівці кажуть, що для нарощування активності росіянам доведеться залучати сили та засоби з інших напрямків. Що за принципом сполучених судин позначиться негативно.

У нас два ключові треки:

• масштаб та темпи постачання західної допомоги (боєприпаси, бронетехніка, а також вливання в наш ВПК);
• західна авіація – бо це посилення ППО, і можливість відігнати російську авіацію.

Найближчі тижні – критичні для формування траєкторії до провалу або до виповзання. Якщо за літо відбудеться насичення допомогою наших військ (на додаток до того, що робить наш ВПК і окремо купується), а також з’явиться авіація як мінімум для завдань ППО на правому березі Дніпра, у росіян буде сумне обличчя. Серед іншого буде можливість маневрувати наземними засобами ППО, прикривати війська, ефективніше вирішувати проблему розвідувальних дронів рф.

Тож все дуже складно, але для нас є не лише погані сценарії. Росіяни вже вибилися з графіка та мають коригувати плани.

Що на це вказує? Звичайний прийом Кремля – розкручувати двофакторну спіраль використовувати військові дії для посилення інформаційного тиску та навпаки – інформаційні атаки покликані покращувати обстановку для військових. Поки що у них буксує і одне, й інше.

До 21 травня у росЗМІ викотили серію публікацій про «закінчення повноважень» президента України. Однак у цих публікаціях навіть вони самі пишуть: ООН Зеленського визнає, Захід визнає, претензії висувають лише рф та (можливо) Білорусь. Візит глави МЗС ФРН до Києва ще раз наголошує, що тема «21 травня» має виключно російську природу.

В Україні є ті, хто з політичною метою діє синхронно з росіянами. Але багато тих, хто критикує владу, проте відкидає цю брехню.

Загалом за 5 місяців Кремлю не вдалося розгойдувати до внутрішньої дестабілізації в Україні. З одного боку, українці розібралися, що до чого, з іншого боку – не сталося обвалення фронту, прийшли позитивні сигнали зі США, що оздоровило атмосферу навіть на тлі серйозної шкоди енергетиці та інших проблем.

Тобто зараз політичний чинник з інформаційними інтервенціями недостатньо допомагають російському задуму,

а військові звершення окупантів не викликають ланцюгову реакцію в українському суспільстві. Є хисткий баланс. Росіяни це бачать. І вживають заходів, щоб його зруйнувати.

У чому зараз інформаційна гра росіян Основний сюжет – спроба «отруїти» українське суспільство, армію та політикум думковірусом під назвою «швидкий мир». Перемогти не на фронті, а через керування очікуваннями.

Канва отруйної історії, яку штовхають росіяни, приблизно така:

• За підсумками різноманітних консультацій у червні-липні (G7, саміт у Женеві, саміт НАТО тощо) основні гравці узгодять конструкцію вискакування з війни та поставлять українську владу перед фактом.
• Наочним виразом цього стане «олімпійське перемир’я» – до 26.07 – після 14.08.
• Якщо увійти в перемир’я, то навіщо виходити з нього? Формальний момент – 11 серпня Верховна Рада має продовжити військовий стан в Україні. Якщо він не продовжується, Україна викочується до «мирного» сценарію з виборами вже восени 2024 року. Із переможцями виборів фіксують якийсь результат.

Отрута цієї ілюзії в тому, що втомленим людям пропонується короткий період і дуже відчутний процес.

Що викликає одразу кілька наслідків. Коли людям кажуть, що за 2 місяці «перестануть стріляти», величезна спокуса – не готуватися до викликів, а намагатися перетерпіти, пропетляти. Розкручування «запиту на мир» може призвести до різкого зниження опору та вкрай негативних наслідків як для фронту, так і для тилу. Коли «миру» не станеться – буде фрустрація та звинувачення української влади.

Якщо з якихось причин вдасться вийти на якийсь формат «перемир’я», то миттєво розпочнуться спроби розкрутити політичне протистояння та влаштувати восени ту дестабілізацію, якої вдавалося уникати весь цей час. І на її тлі повернуться до військових дій, але в набагато гірших умовах для України з виходом на набагато гіршу переговорну позицію.

Місяць тому я давав список основних подій до кінця липня із датами. Третину цього відрізку ми вже прожили. Час стискається. Найпростіший спосіб не потрапити у вказану пастку – слухати і сподіватися можна на все, що завгодно, але планувати свої дії та приймати рішення, немов історії з «швидким миром» немає. А якийсь просвіт можливий навесні 2025 року.

Тобто, не петляти два місяці, а адаптуватися до завдань на рік у обстановці, що погіршується, з ризиком сидіти без тепла та електрики. Якщо так зробити – ось тоді й зростуть шанси на реальні переговори з адекватних позицій. Тому що ті ж таки партнери активно роблять виміри настроїв. Коли виміри показують, що український народ у тонусі готовий до труднощів, здаватися не планує і просить ППО – високі шанси отримати ППО.

А коли народ хитається і росте запит на «нехай все закінчиться неважливо як, але швидко», шансів отримати ППО немає зовсім. Бо простіше й логічніше ушатати такий народ обстрілами/вкиданнями та знизити витрати…

Зберігаючи голову холодною, український народ блокує розкручування спіралі, яку я описав. Це сфера, де зусилля кожного є важливими.

Не маючи можливості додавити нас зібраним ресурсом, рф опиняється перед дилемою – або різко нарощувати витрати (масова мобілізація, чого вони категорично не хочуть), або шукати вихід.

Вчора глава Пентагону зазначив, що літо – черговий переломний момент для України. Я це сприймаю не лише як фігуру мови (вже було десяток півтора переломних моментів). Є таймінг, який впливає на весь світ – вибори президента США. Час давить на всіх. Хто краще витримає цей тиск, той і матиме шанс краще захистити свої інтереси.

Несподіванки можуть бути (доведено Фіцо та Раісі), але утримання фокусу допомагає.

Координатор групи ІС Олексій Копитько

Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!

Сообщение Переломний момент для України: координатор групи ІС окреслив ключові тези появились сначала на Iнформацiйний спротив.