З початку активних (наступальних) дій противника на Харківському операційному напрямкупройшло більше 2-х тижнів, тому вже можемо підвести деякі проміжні висновки.
Про це й поговоримо, зробимо це у двох частинах.
Сьогодні – частина перша, про плани та задуми противника
1. Перш, ніж оцінити те, що маємо на даний момент, спробуємо усвідомити – що саме задумувалось та планувалось противником на цьому напрямку.
Й тоді, стане зрозуміло – що в нього вийшло, а що – ні…
Отже… спочатку, декілька вихідних даних…
– До участі в операції на Харківському операційному напрямку противник залучив сили та засоби зі складу сформованого оперативного угрупування військ (ОУВ) “Север” (формувався зі складу військ\сил Ленинградского военного округа\ЛВО, а також визначеного комплекту військ зі складу, так званого “угрупування прикриття кордону”, власне, його тактичних груп – “Брянск”, “Курск” та “Белгород”).
З цією метою, протягом двох етапів, лютий – березень та квітень – початок травня, командування противника здійснило оперативно-стратегічне перегрупування військ, як в межах ОУВ “Север” та “Запад”,
так й в межах принаймні трьох ТВД – північно-західного, західного та південно-західного…
Його основними елементами, в порядку виконання, були:
– Переміщення військ 11-го армійського корпусу (АК), а саме 18-ї мотострілецької дивізії та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп) з Куп’янського напрямку на Харківський (протягом першого етапу, лютий -березень), а також окремих підрозділів зі складу 2-ї мсд та 47-тд зі складу 1-ї танкової армії МВО.
– Формування та переміщення визначеного комплекту військ 44-го АК (128-а омсбр, 30-й та 41-й мсп 72-ї мотострілецької дивізії\мсд) з ЛВО на Харківський напрямок (протягом всієї весни 2024-го – закінчення на початку травня, переміщення на Харківський напрямок)
– Приховане переміщення військ 6-ї загальновійськової армії (ЗВА), а саме 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) з Куп’янського напрямку на Харківський (другий етап, квітень – початок травня)
Загалом, противником було переміщенно у вказаних межах формування загальною чисельністю у 30-35 тисяч військовослужбовців та не менше 1.5 тисячі одиниць озброєння та військової техніки (ОВТ).
До участі в операції залучались не тільки війська власне збройних сил російської федерації, а й її федеральної служби військ національної гвардії (фсвнг “россгвардия”) – до полкової тактичної групи), а також визначений комплект сил прикордонної служби федеральної служби безпеки ри-фи (пс фсб рф) до 4-х відділів охорони державного кордону та, як мінімум, до 3-х відділів мобільних дій.
В результаті, противнику вдалося суттєво наростити склад та бойові спроможності УВ “Курск” та УВ “Белгород”, які входять до складу ОУВ “Север”, відповідно:
– УВ “Курск” з 7.8 тисяч в\сл до 11-12 тисяч
– УВ “Белгород” з 17-17.5 тисяч до 30-32 тисяч
Однак, було очевидно, що зосередження цих сил й засобів, навряд чи буде достатньо противнику для проведення якоїсь результативної глибокої (у сенсі, оперативної) операції наступального характеру у напрямку м.Харків, з метою його оточення (охоплення), а, навіть, просто – задля просування російських військ до міської межи міста.
Тому, цілком розумно було передбачити, що противник у даній операції поставить перед собою обмежані тактичною, або нехай оперативно-тактичною,
зоною завдання… Так як, його командування не могло не усвідомлювати обмежений характер своїх реальних можливостей на цьому напрямку.
Як виявилось, “громадью планов и замыслов” російського командування, меж, майже, не існує… воно завжди прагне ставити перед собою “самые смелые задачи”, нехай, навіть самого фантастичного характеру…
Іншими словами, між адекватною оцінкою ситуації та власних спроможностей й “влажными мечтами” російських полководців лежить достатньо глибока прірва, ну нехай – немаленька яма…
2. Тепер, власне, про задум командування противника.
Судячи з тих подій, які відбулися у реальності, так й сталося…
Командування противника, очевидно, визначило напрямком свого головного удару, наступну дирекцію –
Шебекино – Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук.
На цьому напрямку противником було зосереджено зі складу 6-ї загальновійськової армії та 44-го армійського корпусу, виключно для участі у наступальних діях, як мінімум:
– до 13-и мотострілецьких батальйонів (мсб)
– як мінімум, 2 танкових батальйони (тб)
– до 3-х дивізіонів ствольної та реактивної артилерії
Також, ймовірно, передбачалось проведення наступальних дій на допоміжному та хибному напрямках… відповідно:
– допоміжний – Устинка – Липці, діяли сили й засоби 11-го армійського корпусу (АК) противника, до 6-и мсб, 5-и тб, й до 10-и дивізіонів ствольної та реактивної артилерії.
– хибний – Суджа – Юнаківка, “відволікаючий” комплект сил – 1 мсп “територіальних військ” (якщо не помиляюсь – 1434-й мсп), до 2-х мсб зі складу “ахмат-чаю” (вже в ході проведення наступальних дій. Вони були перегруповані для підсилення на Вовчанський напрямок, але про це наступним разом…) й десь 3 зведених штурмових загона…
Загалом, у смугах дії УВ “Курск” та “Белгород” для участі в операції передбачалось залучити, за певними підрахунками:
– 21 мотострілецький батальйон (мсб)
– 7 танкових батальйонів
– 15 артилерійських та реактивно-артилерійських дивізіонів (адн\реадн)
Це, без врахування сил та засобів зі складу УВ “Белгород”, які виконували завдання із прикриття кордону та сковування наших військ на інших напрямках та ділянках, й які не залучались для участі у наступальних діях (до 9-и мсб та 3-х тб).
Наскільки я розумію, командування противника спланувало проведення операції у декілька етапів, а саме – в три основних…
Перший етап
– Масоване вогневе ураження (з використанням всієї зосередженої артилерії та визначених авіаційних засобів) виявлених позицій та районів зосередження ЗСУ, а також критичних об’єктів інфраструктури у прикордонній смузі…
– Початок дій на хибному напрямку (з боку Суджи), а також на допоміжному (на Липці)
– Після цього, прорив оборони ЗСУ на Вовчанському напрямку, форсування р.Вовча та оточення м.Вовчанськ. силами 6-ї ЗВА (до 6-и мсб, 1-го тб та додаткового задіяння ще одного адн)
Другий етап
– Просування передових підрозділів противника по напрямку на Липці й вихід на рубіж Слобожанське – Веселе
– Після оточення та захоплення м.Вовчанськ, ввод у бій “ешелону розвитку” зі складу 44-го АК (до 7-и мсб та ще 1-го тб й 1-го адн) й вихід на рубіж Бугаївка – Білий Колодязь – Приколотне – Вільхуватка
Третій (завершуючий етап)
Вихід на рубіж – Першотравневе – Великий Бурлук – Григорівка – Одрадне частинами та з’єднаннями зі складу 6-ї ЗВА, 44-го АК та визначеного комплекту військ зі складу 2-ї мсд та 47-ї тд (зі складу 1-ї ТА).
Власне, саме такий план противника, однак, без всіх цих деталей та нюансів, змалював достатньо коротко та лаконічно у одній зі своїх нещодавніх заяв Головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський… й був, з моєї точки зору, абсолютно правий.
Тобто, те, що ви зараз прочитали – було задумане та заплановане противником саме на Харківському операційному напрямку. Накладіть на все це, ще ІПсО противника, на всіх трьох рівнях, в тому числі, стосовно дійсних та хибних цілей цієї операції, й загальна картина під назвою “большое российское наступление на Харьков” буде – майже повною…
Іншими словами, справжньою метою російського наступу “на Харьков” було, й судячи зі всього, продовжує бути… не сам Харків, а тили нашого Куп’янського угрупування.
Або, щоб було зрозумілішим – все територія Харківської області східніше каскаду водосховищ Сіверського Донця…
З моменту початку цього перфомансу ворога на Слобожанщині, пройшло більше двох тижнів (перші рейдові групи противника, в тому числі із бронетехнікою, здійснили спроби перетнути кордон 10.05.2024-го). Чого вдалося досягнути противнику в реальності,
тобто на практиці – особливо, стосовно тих цілей та докладених зусиль противника на цьому напрямку, ви всі бачите…
Однак, очевидно, його операція на Харківському операційному напрямку все ще ПРОДОВЖУЄТЬСЯ. Й відмовлятися у повній мірі від її продовження, командування протиника ПОКИ – не збирається…
Про це, та загальний (оперативно-стратегічний) контекст ворожого “большого наступления на Харьков” поговоримо у наступній частині наших “проміжних підсумків”.
Координатор групи ІС Костянтин Машовець
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter,а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
Сообщение Що відбувається на Харківському напрямку через два тижні після початку наступу зс рф: огляд групи ІС появились сначала на Iнформацiйний спротив.
