Моя повага простим жителям міста
Місто дуже жорстоко бомблять і обстрілюють ракетами Куди жорсткіше, ніж Львів, Київ чи навіть Одесу. Повітряна тривога там звучить щогодини, фактично вона безстрокова.
При цьому саме місто дуже чисте, охайне, підтягнуте і спокійне. Як дисциплінований військовий, який чистить зуби, ретельно вмивається і голиться щоранку навіть під обстрілом в окопах просто на лінії фронту. Думаю, що підтримувати себе в підкреслено суворій чистоті й порядку — це такий спосіб боротьби з хаосом, що постійно нависає, наступає, загрожує місту. Через це навіть сліди численних вибухів не так кидаються в очі (хоча їх реально багато). Руїни будинків відразу ж розбирають, демонтують, закривають.
Такий спосіб боротьби з хаосом, що загрожує містуТак співпало, що прямо того дня, коли я був там, прийшли новини про те, що ціла низка країн Заходу (включно зі США, із застереженнями) ухвалила рішення дозволити Україні стріляти своєю зброєю по російських військових, які запускають снаряди і ракети по Харкову.
Це вкрай потрібний захід. Захисникам міста супер неприємно було спостерігати, як із Бєлгорода по них стріляють ракетами, але не мати можливості вдарити по місцях запуску (а вночі там видно, буквально звідки запускають ракети).
Тепер, думаю, багато що зміниться.
Моя повага простим жителям Харкова. Це дійсно героїчні люди. У мене склалося враження, що просто зараз саме вони тримають на собі величезну частку загального тягаря оборони країни. І роблять це дуже гідно.
Текст опубліковано здозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV
