Російським окупантам вдалося захопити Бахмут багато в чому завдяки "м’ясним атакам" за участю ув’язнених, завербованих ПВК Вагнера. Медіазона і Російська служба Бі-бі-сі отримали і проаналізували документи про виплати загиблим найманцям Євгенія Пригожина.
NV наводить головні факти, які їм вдалося дізнатися.
Проєкт 42174Вербування ув’язнених у ПВК Вагнера називають Проєкт 42174. Ув’язненим пропонували півроку на фронті в обмін на помилування і повне зняття судимостей, грошове забезпечення і страхові виплати сім'ї у разі загибелі або важкого поранення.
Вербували, зокрема, ув’язнених із ВІЛ/СНІД і гепатитами — їх розподіляли в окремий загін Амбрелла (за назвою корпорації Umbrella, що виробляла біологічну зброю, з фільмів та ігор Resident Evil).
З колонії ув’язнені виходили, отримавши заповнені від руки довідки, в яких було зазначено, що вони звільнені за указом президента Російської Федерації Про помилування Такі укази секретні й ніде не публікуються.
Як розповіла мати одного з ув’язнених, які вижили, у чаті родичів найманців, завербованих відправляли на полігон під Ростовом,
розподіляли по групах залежно від того, чи служили вони в армії, і після двотижневої підготовки відправляли на фронт.
За даними Медіазони, завербовані в ПВК Вагнер ув’язнені не завжди повідомляли про це родичам.
Під час вербування кожному найманцю ПВК Вагнера присвоювали позивний і жетон з особистим номером спеціальної серії К.
Завдяки порядковій нумерації жетонів журналісти змогли відновити порядок і географію вербування, а також підрахувати кількість завербованих ув’язнених. Їм вдалося дізнатися режим, регіон і колонію для 43,8 тисячі завербованих ув’язнених. Де були завербовані ще 4,5 тисячі ув’язнених з’ясувати не вдалося.
Перше вербування відбулося 1 липня 2022 року в ІК-7 Яблунівка в Ленінградській області. Жетон К1−001 було видано ув’язненому з позивним ГДР, ім'я якого в документах не вказане.
Журналісти дійшли висновку, що вагнерівці, які вербували в’язнів, рухалися із заходу на схід і намагалися покрити практично всі колонії всередині регіону, в який приїхали. Судячи з даних про вербування, вагнерівці шукали насамперед тих, хто скоїв тяжкі або особливо тяжкі злочини:
227 колоній, у яких вони шукали найманців — це колонії суворого режиму. Загони Пригожина також побували щонайменше в 75 колоніях загального режиму і в 28 колоніях особливого. На початку 2023 року вербування почалося в колоніях-поселеннях і в ЛВЗ, де утримують ув’язнених із важкими хронічними захворюваннями. Родичі деяких з ув’язнених також згадували про вербування в СІЗО, але перевірити ці дані журнадистам не вдалося.
На початку лютого 2023 року пресслужба Пригожина повідомила, що проєкт 42174 припинено. Після цього ув’язнених забирали вже представники міністерства оборони РФ у частини Шторм Z.
«Бахмутська м’ясорубка»Автори розслідування зазначають, що дати битви за Бахмут є спірними. Пригожин стверджував, що битва за Бахмут почалася 8 жовтня 2022 року, але бої на цьому напрямку за участю найманців ПВК Вагнера почалися значно раніше. Згідно зі списками Вагнера, перший завербований в’язень загинув 15 липня 2022 року, цю дату журналісти вважають початком битви за Бахмут. Датою закінчення цієї битви вони вирішили вважати день, коли вагнерівці втратили лише одну людину вже після визнання Україною окупації Бахмута — 6 червня 2023 року.
За даними розслідувачів, за цей час загинуло 19,5 тисячі окупантів, 17,2 тисячі з яких — ув’язнені, решту вони називають «вільними» найманцями.
Розслідувачі зазначають, що з-під Бахмута не повернувся кожен третій завербований ув’язнений. При цьому, всупереч твердженням Пригожина, частка «вільних» найманців у втратах — не половина, а 12%.
Виплати родичам загиблих ув’язнених За контрактом родичі загиблого отримували 5 млн рублів (2,27 млн грн) плюс 300 тисяч на поховання (136 тисяч гривень). У посмертні списки також вносилися останні зарплати загиблих — у декого вони доходили до півтора мільйона рублів (близько 680 тисяч гривень).
На виплати родичам завербованих ув’язнених ПВК Вагнер витратила 92,5 млрд рублів (приблизно 42 млрд грн), На виплати найманцям за звичайними контрактами ПВК Вагнера витратила 15,4 млрд рублів (приблизно 7 млрд грн).
