На Харківщині безвісти зник вінницький журналіст, а тепер військовослужбовець, капітан 172-го батальйону Тарас Борисюк. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посиланням на Детектор Медіа.
У редакції газети «33 канал» виданні переконані, що на відео з катуванням українських військовополонених, яке поширювали російські пропагандисти, є бійці 172-го батальйону 120-ї бригади ТрО Збройних сил України.
«Полонені, над якими знущались рαшиcτи на оприлюдненому ролику омбудсмена України, — це наші земляки. (…) Ми спробували зібрати максимум інформації про ці трагічні дні. Саме під час них пропав безвісти наш колега, капітан 172 батальйону Тарас Борисюк, журналіст, доброволець ЗСУ, в минулому редактор вінницьких газет. За словами свідків, він потрапив у засідку, коли поїхав медичним авто із колегами на прохання важкопоранених», — зауважують у газеті.
Довідково:
172-ий батальйон бригади тероборони з Вінниччини став одним з підрозділів, який зустрічав ворога під час наступу на Харківщині в травні цього року.Після тригодинного бою окупантам вдалося захопити позиції оборонців. Державне бюро розслідувань розпочало справу про залишення позицій бійцями.
Командир кулеметного відділення Віктор Положай розповів, що сталося насправді того дня.
За словами вінничанина, його взвод налічував 12 бійців. Їхнє озброєння складалося з автоматів та гранат. Позиції військові облаштовували самостійно, але зауважує, що довкола інженери встановили мінні загородження, а також вибухівку на всіх дорогах. Проте це не зупинило ворога.
Спочатку на окопи українців натрапили ворожі розвідники, яких ліквідували. Це були добре екіпіровані бійці з новим розвідувальним обладнанням та зброєю.
23 травня позицію 172 батальйону оточили два взводи росіян. Захисники прийняли нерівний бій. За словами Віктора Положая, їх частково підтримував міномет та дрони, але цього виявилося замало. Окупанти закидали позиції гранатами, усі оборонці отримали поранення.
«Нас було 12 чоловік. Коли я перебігав та відстрілювався, то під ноги прилетіла граната, відскочив та отримав поранення в ліву ногу, втратив можливість ходити. Трохи відліз і відстрілював кацапів, які лізли на бліндаж, і наводив нашу артилерію. Але коли нас обстріляли з мінометів, я зрозумів, що надворі з наших уже нікого не залишилося, а хлопців поранених заволікали у бліндаж, щоб допомогти. Коли прилетіла остання міна і мені в голову вдарив осколок, то очі залилися кров’ю, автомат вийшов з ладу. Після цього я почав відкочуватися в озеро, щоб врятуватися. Останнє, що я чув по рації, що кацапи пропонують їм здатися в полон. Більше нічого чути не було. Що сталося далі з побратимами, мені невідомо», — говорить Віктор, який сьогодні перебуває у госпіталі.
Нагадаємо,вісімсот сорокова доба незламності: ще один крок до перемоги.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: 33 канал
