3 липня в Україні відзначають День зенітних ракетних військ Повітряних сил. Саме ці підрозділи відповідальні за протиповітряну оборону країни. Розповідаємо, яке озброєння мають ті, хто обороняє небо та як модернізуються зенітні війська. Зенітні ракетні війська — рід військ призначений для протиповітряної оборони важливих адміністративно-політичних центрів, головних промислових об’єктів, угруповань збройних сил тощо. Щонайменше близько 40 важливих об'єктів держави потребують постійного прикриття силами та засобами протиповітряної оборони. Серед них найбільші міста, атомні станції, ГЕС, підприємства хімічної промисловості тощо. Окрім Повітряних сил, зенітні війська є також у складі сухопутних військ та військово-морських сил. Варто зазначити, що арсенали зенітних сил помітно скорочувались з 1990-их років і до повномасштабного вторгнення. Наприклад, станом на 1997 рік до складу цього роду військ входило 160 дивізіонів у складі різних зенітно-ракетних комплексів. Зокрема 26 дивізіонів С-200, 43 дивізіони С-300П, 19 дивізіонів С-75, 12 дивізіонів С-125, 6 дивізіонів С-300В,
27 дивізіонів «Круг», 23 дивізіони «Бук-М1», 4 дивізіони ЗРК «Куб».Вже станом на 2006 рік зенітні ракетні війська Повітряних сил включав 58 дивізіонів. А саме: 4 дивізіони С-200, 35 дивізіонів С-300П, 3 дивізіони С-300В, 16 дивізіонів «Бук-М1». У 2016 році кількість озброєння збільшилась до 60 дивізіонів, але Україна відчувала явний брак систем та боєприпасів, а підтримка чинної системи переважно відбувалась через заміну із несправних зенітних ракет робочих частин, котрі потім встановлюються на ракети, котрі ще придатні для свого застосування. У 2021 році тоді полковник Борис Генов вітав військовослужбовців з Днем Повітряних Сил Збройних Сил України, то він сказав, що в бойовому строю та на бойовому чергуванні зараз перебувають більш як 40 зенітно-ракетних комплексів.Разом з тим за два з половиною роки з початку повномасштабного вторгнення зенітні ракетні війська Повітряних сил ЗСУ отримали на озброєння та освоїли низку західних комплексів протиракетної та протиповітряної оборони. Це ЗРК Nasams, IRIS-T, Patriot, SAMP/T, HAWK тощо. Це дозволило подекуди показувати абсолютно фантастичні результати.
Наприклад, збивати 100% ракет противника, коли для ППО показник 80%+ вже вважається хорошою ефективністю. Так. 16 травня 2023 року росія випустила по Україні 18 ракет різних типів повітряного, морського та наземного базування. Зокрема, з літаків МіГ-31К запустила шість «аналоговнєтних» аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал». До того вважалось, що ці ракети неможливо збити з Patriot. Наразі на території України є 3 батареї Patriot та 1 SAMP/T, а також відомо про плани передачі ще щонайменше трьох батареї Patriot від Румунії, Німеччини та США та 1 SAMP/T від Італії.Крім установок, важливою також є наявність ракет, брак яких вже призвів до руйнування Новоукраїнської ТЕЦ. У червні США вирішили змінити пріоритети постачання озброєнь іноземним державам і передати ракети для систем ППО Patriot і NASAMS насамперед Україні.Відомо також про те, що США інтегрували ракети для застосування з радянськими ЗРК. Припускається, що їх могли інтегрувати до комплексів «Бук» або С-300 через відповідність розміру радянських ракет. Цей та інші подібні проєкти отримали неформальну назву FrankenSAM.
Однак зенітні війська ПС України не лише збивають ворожі ракети, а й успішно контратакують. Зокрема у січні та лютому 2024 року вони збили 2 російських літаки дальнього радіолокаційного виявлення та керування А-50. А-50 можна застосовувати для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей, управління літаками винищувальної та ударної авіації за їхнього наведення на повітряні, наземні та морські цілі. Також це фактично повітряний командний пункт стратегічного значення. Також 19 квітня, коли росія вкотре здійснила чергову ракетну атаку ППО України збила бомбардувальник Ту-22М3. За повідомленням ГУР, цього разу ворожий літак вдалося збити на відстані майже 300 км від України тими самими засобами, якими раніше уразили А-50. За даними Reuters, літак було збито за допомогою модифікованого комплексу С-200.Окрім втрати в дефіцитному льотному складі, втрати літаків змушують росіян змінювати тактику та запускати ракети з більш віддалених регіонів, що дає більше часу на реагування та вищу ймовірність падіння ракет на території росії.
