З перших днів вторгнення російські окупанти взялися грабувати Мелітопольщину. Вивозили все від музейних експонатів до сільгосптехніки.
Але, якщо велика здобич діставалася кадировцям і високопоставленим варягам, то будинки звичайних мелітопольців грабували рядові вояки. У вантажівках і БТРах вони вивозили посуд, меблі, домашнє начиння і техніку. Вкраденими "трофеями" вояки обставляли свої халупи в російській глибинці.
Дещо залишали і везли на фронт - щоб із комфортом обставити бліндажі для вбивць українського народу.
Пралки, холодильники і навіть пилососи, відібрані у місцевих жителів, тепер красуються в підземних норах окупантів. Вони анітрохи не соромляться, демонструючи облаштовані для загарбників окопи.
За 2,5 роки окупанти встигли побудувати на Мелітопольському напрямку цілі підземні міста Тунелі в кілька ярусів обшиті дошками, проведено електрику, облаштовано спостережні пункти та спальні.
Однак, викопані нори не рятують рαшиcτів від утилізації. Двохсотих вивозять із позицій КАМАЗами, а поранених намагаються рятувати в мелітопольських лікарнях. Для цього рαшиcτи постійно випрошують кров у населення.
