Якщо військам РФ вдасться захопити Торецьк — давній бастіон Сил оборони України на Донбасі — вони отримають можливість наступати на Костянтинівку, логістичну опору ЗСУ на сході України, з додаткового напрямку атаки.
Про це пише американське видання New York Times у своєму репортажі про оборону Торецька і наступ росіян на цьому напрямку.
«Українські війська ведуть запеклу боротьбу за Торецьк, стратегічне місто на сході України, яке зазнає невпинних штурмів російських військ», — пише NYT, зазначаючи, що оборона міста набуває «відчайдушного повороту».
Журналісти видання побували в Торецьку та на околицях міста разом з військовими 32-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
«Найголовніше завдання для українців — вижити, — лаконічно описує поточну ситуацію на цьому напрямку 28-річний майор Артем Осадчий, командир батальйону БПЛА 32-ї бригади. — А для росіян — стерти це українське місто».
NYT нагадує, що позиції в районі Торецька ЗСУ утримували увесь час повномасштабного вторгнення — аж до нещодавнього прориву росіян на цьому напрямку. Тепер захоплення цього форпосту української оборони загрожує Україні посиленням тиску на Костянтинівку з додаткового напрямку.
Протягом багатьох місяців росіяни штурмують Часів Яр, місто на північний схід від Костянтинівки, з тією ж метою, нагадує видання з посиланням на українських командирів та військових аналітиків. Росіяни також намагаються перекрити головну магістраль, що йде на південь від Костянтинівки до Покровська. Протягом останніх тижнів окупантам вдалося просунутися на кілька кілометрів у цьому напрямку за останні тижні та «розбалансувати українську оборону», пише NYT.
І навіть якщо темпи руху окупаційних сил РФ свідчать про те, що Росія навряд чи зможе незабаром захопити решту міст Донецької області, просування армії РФ лише на кілька кілометрів на Торецькому напрямку поставило б ці міста під загрозу ще страшніших щоденних ударів йдеться у статті.
«Сотні тисяч мирних жителів можуть бути змушені тікати, що ускладнить логістичне забезпечення української оборони на сході. Це робить оборону Торецька, як і Часового Яру, життєво важливою, вважають українські командири та військові аналітики», — йдеться у матеріалі.
Намагаючись проаналізувати ситуацію на Торецькому напрямку та
причини російського прориву до міста, кореспонденти NYT поговорили з колишніми оборонцями Торецька, бійцями 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Видання нагадує, що ще минулого року саме ця «найстарша українська бригада», заснована в 1992 році, тримала оборону на цій «найдавнішій ділянці фронту» [станом на початок 2024 року, на третьому році російського повномасштабного вторгнення, лінія фронту біля Торецька і сусіднього селища Нью-Йорк залишалась єдиною, яка майже не змінилася з 2014−15 років — прим. ред.
Видання звертає увагу на наслідки ротації, проведеної на цій критично важливій ділянці фронту нещодавно, коли сили 24-ї ОМБр перекинули на Часів Яр, тоді як біля Торецька їх замінила 41-ша механізована бригада ЗСУ.
«Окопи [в обороні Торецька до прориву росіян] були глибокі, бліндажі добре організовані, пости управління хороші, все працювало», — розповів в коментарі NYT 38-річний Петро Ляхович, старший сержант 2-го батальйону 24-ї механізованої бригади. «Ми розуміли [задуми] ворога, розуміли їхні рухи та те, як реагувати», — каже Ляхович.
Однак у травні 2024-го їхні підрозділи перемістили під Часів Яр, де ситуація на той момент вважалася більш гострою. Військові 24-ї ОМБр, на яких посилається NYT, стверджують, що «бачили ознаки близької неминучої атаки на Торецьк, і застерігали старших командирів від ротації в такий критичний час». Вони стверджують, що росіяни розпочали посилені атаки на Торецькому напрямку через два дні після завершення ротації між 24-ю і 41-ю бригадами.
«Майже відразу стало зрозуміло, що 41-ша не готова захищати Торецьк, оскільки не знала місцевості, розповіли солдати з кількох батальйонів в інтерв'ю та публічних заявах. Командира бригади також критикували за те, що він віддавав нечіткі накази та недостатньо швидко реагував на мінливу загрозливу ситуацію», — йдеться у статті NYT.
Видання зазначає, що звернулося із запитом щодо ситуації до 41-ї ОМБр, однак там «не відповіли на прохання про інтерв'ю, але оприлюднили заяву», у якій бригада стверджує, що «обурена цією незрозумілою і дивною кампанією з дискредитації командування нашого підрозділу та наших бійців».
https://www.
facebook.com/story.php?story_fbid=410028848680103&id=100090189730122&rdid=jcZOAyhLsd4PgVyg
Ця заява з’явилася після скаргбійців 206-го батальйону 241-ї бригади ТРО (Київ) — підрозділу, який прикріпили до 41-ї ОМБр. Військові батальйону у соцмережах пожалілися на те, що «старші начальники повально не можуть / відмовляються обʼєктивно оцінювати спроможності підлеглого особового складу» та «нарізають фантастичні задачі».
Зараз 41-ша ОМБр вже не є головною силою в обороні Торецька, пише NYT. Видання нагадує, що Україна відправила сюди «кілька своїх найкращих бригад, щоб спробувати стабілізувати ситуацію, але їхні сили розтягнуті». «А запеклі бої, за словами солдатів, можуть ускладнити надії Києва на те, щоб перехопити ініціативу та повернутися до наступу», — пише NYT.
Коментуючи запитання журналістів NYT щодо ситуації на Торецькому напрямку у письмовій формі, у Генштабі ЗСУ «відмовилися обговорювати оперативні деталі», однак заявили, що військове керівництво України «завжди враховує обґрунтовану ініціативу та пропозиції польових командирів».
Водночас у Генштабі зазначили,
що командири, які «не справляються з управлінням підрозділами та внаслідок цього втрачають підпорядкований особовий склад, техніку та території, мають нести за це відповідальність після встановлення ступеня їхньої провини».
Військові з різних бригад ЗСУ, які зараз воюють у районі Торецька, сказали NYT, що воліли б не оцінювати, що саме пішло не так, а зосередитися на стримуванні російських атак.
«Вже місяць у бойових діях немає паузи», — цитує видання заступника командира штурмового полку бригади Національної поліції України Лють. Він поділився надією, що бойова міць росіян вичерпається, однак до того часу силам ЗСУ залишається лише триматися.
«Доки Торецьк обороняється, інші населені пункти можуть жити більш-менш нормальним життям», — нагадує український військовий.
