Чи не перше, що робить влада РФ після окупації українських територій – це створює систему місць утримання для військових та цивільних полонених. Так було у 2014 році в Криму та на Донбасі, так продовжилося і у 2022 році в усіх областях України, куди змогла дістатися її армія, зокрема у Мелітополі та Бердянську.
І якщо, на Київщині, Херсонщині, Харківщині та на інших деокупованих територіях багато з таких катівень та особи їх працівників вже встановлено, і навіть притягнуто до відповідальності (в тому числі до реальних термінів ув’язнення), то в Запорізькій області цей процес ще триває. Подробиці уматеріалі Локатор-Медіа.
На тимчасово окупованій території України для ув’язнення громадян рαшиcτи переважно використовують ізолятори тимчасового тримання при відділах поліції, СІЗО та виправні колонії. Щоб управляти цією розгалуженою інфраструктурою, в кожному регіоні вони створили та зареєстрували за власним законодавством вертикаль юридичних осіб. Не виключенням стала і Запорізька область.
Так зване «Управління федеральної служби виконання покарань у Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Управление федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области»),
яке базується в Мелітополі, Євгєній Вікторовіч Заярко. У березні 2023 року він був командирований із Самарської області РФ, де займав посаду першого заступника начальника аналогічного підрозділу.
Євгєній Заярко
Кар’єру цей рαшиcτ починав в 2010 році на посаді оперуповноваженого у виправній колонії №35 Республіки Хакасія. У 2016 році вона на всю росію через заворушення, що там спалахнули. Група ув’язнених (переважно мусульман) забарикадувалася в приміщенні загону, розгромила меблі, вікна, двері. Бунтівники вимагали дозволити молитися тоді, коли вони захочуть, вільно пересуватися територією колонії та ходити без розпізнавальних нашивок.
За російських ресурсів, Євгєній Заярко розлучений з 2017 року та має неповнолітню дитину.
В липні 2024 року він провів з псевдо-губернатором області Євгеном Балицьким, під час якої обговорювалась необхідність створення та розширення мережі виправних центрів для забезпечення виконання покарання у вигляді примусових робіт.
Фейкова установа, яку очолює Заярко, була створена після проведення незаконного «референдуму» щодо анексії українських територій.
А до того часу в Мелітополі діяло так зване «Управління служби виконання покарань у Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Управление службы исполнения наказаний по Запорожской области»), яке ліквідували у листопаді 2023 року. Керівником цієї був Володимир Василенко. Ймовірно, це мешканець селища Веселе Мелітопольського району, який до окупації головним інженером у ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 8)».
Володимир Василенко
При «УФСИН» по Запорізькій області російські загарбники «Відділ з конвоювання» (мовою оригіналу – «Отдел по конвоированию УФСИН по Запорожской области») на чолі з Алєксєєм Алєксандровічєм Качановим. Він є профспілки конвоїрів Саратовської області РФ.
Алєксєй Качанов
Згідно російського держреєстру, на території Запорізькій області діють щонайменше три виправні колонії, які використовуються ворогом для репресій проукраїнського населення. Вони мають реєстраційні номери від 1 до 3.
Так звана «федеральна казенна установа «Виправна колонія №1 управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Федеральное казенное учреждение «исправительная колония №1 УФСИН по Запорожской области»)
розташована в Мелітополі. Її призначений підполковник внутрішньої служби . Він 31 липня 1979 року і прибув з сибірського міста Пермь, де займав заступника начальника виправної колонії №29.
Анатолій Лазарчук. Фото з його сторінок в російській соцмережі
«Виправна колонія №2» – так рαшиcτи назвали захоплену у Бердянську колонію №77. нею Алєксандровіч – колишній начальника в колоніях-поселеннях №30 та №35 Республіки Хакасія.
Юлій Лєпьошкін
5 травня 2024 ГУР міноборони України повідомило, що внаслідок підриву автомобіля Ford Kugaбув ліквідований працівник цієї катівні .
Авто Євгєнія Ананьєвского після вибуху
На базі «Веселівського виправного центру №8», що розташований в селі Озерне Мелітопольського району, окупанти створили так звану «Виправну колонію №3» та призначили її Володимира Олександровича Василенко. Він цю установу до повномасштабного вторгнення. У лютому 2024 року ДБР повідомила Василенку про підозру в .
Для безперебійного функціонування системи в’язниць на ТОТ Запоріжжя ворог заснував та у Мелітополі « «Базу матеріально-технічного та військового постачання управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Федеральное казенное учреждение «База материально-технического и военного снабжения УФСИН по Запорожской области»).
Її начальником став Павєл Ніколаєвіч Пєрєрвєнко – з м. Абакан, Республіка Хакасія.
Також на ТОТ Запоріжжя функціонує «Центр інженерно-технічного забезпечення та озброєння управління федеральної служби виконання покарань» (мовою оригіналу – «Центр инженерно-технического обеспечения и вооружения УФСИН по Запорожской области»). Ним керує Борис Ніколаєвіч Сєргєєв, який має реєстрацію в Саратовській області.
Для управління та експлуатації тюремних установ, ворог так зване «Кримінально-виконавчу інспекцію управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Уголовно-исполнительная инспекция УФСИН по Запорожской области»). Для керування цією псевдо-установою з Криму привезли громадянина України Олександра Костянтиновича Макарова, який на окупованому півострові займав аналогічну посаду.
Потурбувались російські кати і про власний відпочинок. Для цього вони захопили «Медичний реабілітаційний центр «Таврія» Міністерства юстиції України, що знаходиться на березі Азовського моря у м. Приморськ по вулиці Курортна, 69. За цією адресою в лютому 2023 року вони «федеральну казенну установу «База відпочинку «Таврія» управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Федеральное казённое учреждение «База отдыха «Таврия» УФСИН по Запорожской области»). Керівником цієї фейкової установи став Роман Вікторович Романько, який до окупації працював в «Таврії» із закупівель за державні кошти.
Один із корпусів «Медичного реабілітаційного центру «Таврія» у Приморську
