Святогірськ на Донеччині колись приваблював туристів не тільки з сусідніх міст, а й з інших регіонів та країн. Сьогодні він відновлюється після окупації - місто пережило наступ РФ, захоплення та продовжує переживати обстріли.
До повномасштабного вторгнення Святогірськ був одним відомих туристичних міст Донеччини — сюди приїжджали, аби відвідати унікальну лавру, заповідник Святі Гори, крейдяні печери, сфотографуватися на фоні живописного виду на річку Сіверський Донець. Внаслідок численних обстрілів та окупації міста, яка тривала з червня до вересня 2022, колись відомі туристичні локації зазнали значних пошкоджень. Розповідаємо, яким було місто та який вигляд відома пам’ятка культури — Свято-Успенська Святогірська лавра — має сьогодні.
Святогірськ до 24 лютого 2022
Святогірськ — найпівнічніше місто Донецької області, розташоване на березі річки Сіверський Донець, біля кордону трьох областей — Донецької, Харківської та Луганської. У 2021 році тут проживало майже 4,5 тис людей. До початку російської агресії місто було курортним і вважалося такою собі меккою для охочих відпочити — тутешні готелі були заповнені туристами,
а біля культурних пам’яток був ажіотаж. Окрім цього, Святогірськ вважався найзеленішим містом України — у 2004 році на одного містянина приходилося 144,2 м² зелених насаджень, що було найвищим показником у країні.
Найбільш відома і популярна точка, яка приваблювала і паломників, і туристів — це, безумовно, Свято-Успенська Святогірська лавра. Також цікавість викликали покинутий підземний монастир, унікальний пам’ятник Артему, пожежна оглядова вишка, Всіхсвятський Скит (або Скит Усіх Святих) тощо.
Святогірська лавра — монастир УПЦ МП, розташований на правому березі річки Сіверський Донець. Лавра має давню історію, яка починається з XIV століття — тоді вона була місцем паломництва православних християн і важливим духовним центром регіону.
Комплекс лаври складається з декількох храмів, найбільш відомий з яких — Успенський собор. Він вражає архітектурою та іконами. Також на території монастиря є печерні споруди, що розташовані в крейдяних скелях — раніше тут жили монахи-відлюдники. Місцевість, де знаходиться лавра, відома своїми зеленими пагорбами та річковими ландшафтами,
що входять до Національного природного парку Святі Гори.
Про Святі Гори. Сьогодні на головній сторінці сайту парку червоніє напис Тимчасово закрито а ще кілька років тому це було місцем сили, який місцеві називали «донецькою швейцарією». Сам парк пролягає вздовж русла Сіверського Дінця і включає крейдяні гори — білі скелі, що пам’ятають давніх монахів, які і заснували в печерах монастир.
До речі, ті, хто хоч раз бував у Святогірську, точно не оминув 22-метровий пам’ятник Артему — він височіє просто над куполом Святогірського монастиря і дивиться на Сіверський Донець. Пам’ятник Артему є однією з найбільших скульптурних споруд України. Він зображує відомого революціонера Федора Сергєєва (більш відомого як Артем). Пам’ятник створений у 1927 році за проектом Івана Кавалерідзе, відомого радянського скульптора. Унікальність цього монумента полягає в тому, що це найвищий у Європі об'єкт у стилі кубізму — 22 метри у висоту, а з постаментом — усі 28. Водночас святогірський Артем, що важить понад 800 тонн — найважча бетонна скульптура у світі.
Крім цього, Святогірськ туристичний до повномасштабної війни — це екскурсії,
еко-стежки, набережна, катамарани, сплав на байдарках, кінно-спортивний клуб та багато іншого.
Як постраждав Святогірськ після 24 лютого 2022Тепер туризм і Донеччина — такий собі оксюморон. Внаслідок обстрілів та окупації у Святогірську постраждали люди, будинки, історичні та культурні пам’ятки, природній парк — усе, що любили місцеві та туристи.
Так, на початку повномасштабного вторгнення на території Святогірської лаври перебували сотні людей, що ховалися від обстрілів. Перші пошкодження датуються 12 березням — тоді недалеко від входу до готелю лаври розірвалася російська авіабомба. Внаслідок цього фасад будівлі отримав пошкодження, кілька людей були поранені.
4 травня 2022 під час молебню при вході в лавру сталися два вибухи. Тоді одна ракета вибухнула біля берега поряд із храмом, другий вибух стався у повітрні приблизно за сто метрів від лаври.
7 травня внаслідок обстрілів був зруйнований Георгіївський скит лаври, що розташовується у селі Долина.
9 травня постраждав скит Іоанна Шанхайського, що у селі Адамівка. 17 травня була повністю знищена церква на честь ікони Всіх скорботних Радість Богородичного скиту в селі Богородичне.
30 травня під час бойових зіткнень постраждали 3-й та 4-й чернечі корпуси Свято-Успенської лаври, під час обстрілу загинуло троє людей. У тому ж 2022 році готельний корпус № 14 на території Святогірської лаври було частково зруйновано — у нього росіяни поцілили артилерією.
Ще одна колись цікава локація — Всіхсвятський Скит — розташований неподалік від основного монастиря. Він був освячений ще в 1912 році. Вперше його зруйнували за часів радянської влади, згодом відбудували. Сучасний дерев’яний скит був зібраний з масивних соснових колод і прикрасили різьбленням у традиціях давньоруського дерев’яного зодчества XVI-XVII століть.
Сьогодні від колишньої дерев’яної лишився лише фундамент — 4 червня 2022 року Всіхсвятський Скит вщент вигорів після чергового російського обстрілу.
Своїми спогадами про Святогірськ до повномасштабного вторгнення росіян поділилася пресофіцерка патрульної поліції Ксенія Яцен 2019 року вона прогулювалася тут у весільній сукні, а зараз приїжджає сюди виключно в бронежилеті.
«Для мене Святогірськ до повномасштабної війни був місцем спокою та відпочинку.
Його доріжками я пройшла десятки кілометрів, випила там сотню порцій кави та встигла там прожити багато щасливих моментів. Як і всі, я приїжджала туди прогулятися, набратися сил, хоча й ніколи не надавала Святогірську саме сакрального сенсу — мені там подобалися архітектура та пейзаж. Колись я гуляла там нареченою — в білосніжному плані, з мереживом та в гостроносих туфельках. Тепер на зміну весільному наряду прийшла форма, засоби захисту та бронежилет», — каже Ксенія.
Після деокупації Ксенія Яцен вперше побувала у Святогірську взимку 2023. На той час від міста, що колись було чи не найбільшою туристичною точкою сходу, залишилися хіба що спогади.
«Тоді ми з колегами отримали від благодійників смаколики — їх попросили розвезти діткам у Святогірськ та навколишні села. До того моменту я руйнування таких масштабів у своєму житті не бачила Це були під нуль зруйновані будинки, згоріла військова техніка стояла у людей прямо в городах, впритул розстріляна будівля місцевої школи, той самий зруйнований пішохідний міст до лаври, яким ми завжди ходили, на якому закохані та наречені вішали свої замочки… Цього всього просто не було.
Пам’ятаю заляканих місцевих, які ділилися спогадами про життя поруч з окупантами. Коли я туди їхала, розуміла, як там може бути, адже місто було в окупації. А коли ти знаєш, як тут було до, яке тут було життя, як воно вирувало… А тепер ти бачиш, що його немає - це боляче», — ділиться Ксенія Яцен.
Святогірськ, січень 2024
Колись Святогірськ був однією з найбільш туристичних точок сходу, а сьогодні на місці, де раніше фотографувалися туристи - самі лише руїни
особистий архів Ксенії Яцен
Чому руйнування Святогірської лаври та Скиту Усіх Святих — воєнний злочинНе виправдане військовою необхідністю руйнування будь-яких об'єктів є воєнним злочином (не плутати з військовим злочином, бо військові злочини — будь-які злочини, вчинені лише військовослужбовцями або проти військовослужбовців).
«Зокрема, це буде порушенням положень Конвенції 1954 року, а також Римського статуту МКС — ст. 8(2) умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови,
що вони не є військовими цілями», — пояснила у коментарі NV юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна.
Адвокатка юридичної фірми GRACERS Людмила Куса пояснює - руйнування релігійних споруд документуються поліцією. По кожному воєнному злочину відповідна інформація вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і поліція проводить розслідування як кримінальне провадження, в рамках якого збираються докази, включаючи підтвердження наявності та розміру завданих збитків.
Водночас адвокат Тімур Бондарєв додає - на сьогодні не існує міжнародно-правового механізму, за допомогою якого можна притягнути до відповідальності країну-агресора за такого роду злочини.
«Такий механізм розробляється спільними зусиллями із міжнародною спільнотою, першим кроком чого є створення Реєстру збитків. Сучасне міжнародне право характеризується певним відривом матеріальних норм (в т.ч. закони і звичаї ведення війни) від механізмів їхньої реалізації (притягнення до відповідальності держави-порушниці): перші - динамічно розвиваються, в той час як другі - плентаються далеко позаду», — каже Тімур Бондарєв.
