Історію бійця оприлюднила офіційна сторінка 100 окремої механізованої бригади.
Забравши сім’ю на рідну Київщину, чоловік рушив до ТЦК, втім перша спроба стати до лав ЗСУ виявилася невдалою. Василю відмовили в мобілізації через проблеми зі здоров’ям, але наш герой не звик відступати перед труднощами та почав шукати можливості для проходження військової служби.
Невдовзі удача йому усміхнулася, і вже влітку Василь проходив базову військову підготовку на одному із полігонів. Далі було навчання у Великій Британії та початок служби задля захисту своєї землі та родини.
Нині Василь – командир гармати самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика» 100 ОМБр. У сферу обов’язків Василя входить підготовка особового складу та техніки до виконання бойових завдань.
«Мої хлопці мають високу мотивацію і кожне завдання намагаються виконати максимально ефективно. Так, одного разу в Серебрянському лісництві нашому екіпажу вдалося знищити ворожий БТР та особовий склад противника», — пригадує артилерист.
Василь чудово розуміє, на скільки важливим в службі є навчання. Тож, кожну вільну хвилину наш герой приділяє власному розвитку та підготовці своїх побратимів.
«Сила нашого розрахунку в злагодженій роботі та самовіддачі, а запорука нашої Перемоги у цій війні — в єдності українського народу», — переконаний військовослужбовець.
Вдома на Василя чекає дружина Галина та двоє діточок: Дамір та Єва.
Раніше АрміяInform повідомляла, що за словами десантника Андрія, найбільший страх бойового медика — не встигнути допомогти пораненим.
