У Приазовському районі хворіти доводиться вибірково. Не на кожну болячку лікар знаходиться. Був у Якимівці один травматолог, тому можна було хіба що ногу зламати. А тепер там з'явився ще й дерматовенеролог, тож з'явився вибір. Ну а у Мелітополі рекомендують звертатися до лікаря онлайн Притягли із собою імперське земське лікування, а страждають українці в окупації.
Заманюють путінськими мільйонамиПропагандисти радіють: «вже другий земський лікар приїхав до Якимівки». З 2024 року окупанти впровадили федеральні програми «Земський лікар» та «Земський фельдшер». За згоду працювати на «нових» територіях одноразові виплати для лікарів становлять до 2 млн. рублів, а для фельдшерів, акушерок, медсестер – до 1 млн. рублів. Медперсоналу для мирного населення все одно не вистачає, тому що його відправляють насамперед на обслуговування воєнних. Тому сьогодні ми спостерігаємо, як в окупації система медобслуговування відкотилася до імперщини часів Миколи II, коли на одного земського лікаря припадала ділянка з населенням у 20 тисяч осіб.
Росія не виконує норм міжнародного гуманітарного права
З початком окупації українські лікарі залишилися надавати медичну допомогу нашим громадянам. Вони виконували свою роботу відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. На країну-агресорку також поширюється Конвенція про захист прав на захист цивільного населення, в тому числі надання медичної допомоги. Але вони ігнорують усі міжнародні норми. Без російського паспорта та ОМС (обов'язкового медстрахування) лікарів зобов'язали відмовляти у прийомі пацієнтам.
Лікарі без української підтримки виїжджають із окупаціїУ перші дні повномасштабного вторгнення український уряд вніс зміни до Програми медичних гарантій. Передбачалося, що Нацслужба здоров'я продовжуватиме платити зарплату лікарям на тимчасово окупованих територіях. Але рік тому відомство припинило виплати. Це спричинило те, що українські лікарі почали виїжджати на підконтрольну українському уряду територію чи в інші країни.
Місто приреченихЛікувати також нема чим. В Мелітополі гостро не вистачає ліків. А якщо вони є у продажу, то дуже задорого. А в селах взагалі ситуація критична, як, наприклад, у Мирному, під Мелітополем. Для інсулінозалежних – зовсім біда. Завезений до Мелітополя медперсонал зовсім не зацікавлений виконувати клятву Гіппократа. Пацієнти місяцями чекають на прийом до вузького спеціаліста, а в лікарняних коридорах – скупчення людей, які прагнуть допомоги лікарів.
Ось так "реалізується програма "земський лікар" і дає свої плоди", пишуть російські пропагандисти. Тільки замість декларованої кваліфікованої допомоги українські пацієнти залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами, які їм створила Російська Федерація.
А навіщо окупанту лікувати підневільне населення? Сенс на нього витрачатися? Якщо вояк підлікувати, то вони ще в окопах послужать, а цивільні – лише зайві люди.
