На фронті російсько-української війни загинув громадський діяч, науковець, поет, житель Рівного і випускник Острозької академії, командир стрілецької роти 56 ОСБ 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини Олександр Подвишенний
Капітан Олександр Подвишенний загинув, захищаючи Кринки Херсонської області 30 травня 2024 року. Про смерть захисника в суботу, 30 листопада, у фейсбуці синхронно повідомили брат загиблого Михайло Онуфер і дружина Дарія Борисович
«Сашко – це про постійну боротьбу проти Росії, відстоювання інтересів громади та Дії. Боронив українську ідею в Києві під час Революції гідності в 2013-2014 роках, з початком повномасштабного вторгнення на північних кордонах, поблизу Часового Яру та в Кринках», – розповівМихайло Онуфер.
Сашка не стало 30 травня 2024 року. Він брав участь в обороні Кринок на Херсонщині й був єдиним офіцером на лівому березі.
Він був талановитим і проривним у всьому, за що брався: в літературі, науково-дослідній діяльності, політиці, педагогіці та військовій справі.
Українська Держава завжди була для Сашка понад усе. Він доводив свою відданість справами й рішеннями: під час Революції Гідності, АТО, у громадській діяльності в період до повномасштабного вторгнення.
А ще тонко відчував людей, вмів вести за собою, був лідером», – поділиласяДарія Борисович.
Олександр Подвишенний мешкав у Рівному. Навчався в острозькій академії на спеціальності «літературна творчість». Писав вірші, видав збірки поезії «Горизонталі» та «Зажурена ліра».
«Наївне кохання, наївний патріотизм, який перегукується зі Шевченківськими мотивами», – міркував про свою творчість Сашко.
Читайте також: Олександр Подвишенний представив острожанам «Зажурену ліру»
Після завершення магістратури навчався в аспірантурі Острозької академії, досліджуючи творчість Уласа Самчука.
Під час студентства активно долучався до організації освітніх і просвітницьких заходів. 2017 року стажувався у Верховній Раді України.
Олександр Подвищенний мав активну громадянську позицію. Був учасником Революції гідності.
На початку 2018 року Олександр став в.о. керівника рівненської міської організації політпартії «Правий сектор», а восени того ж року очолив обласний осередок «Правого сектору»
Був учасником АТО. На початку 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, приєднався до лав територіальної оборони. Служив у гарячих точках.
Тіло Олександра Подвишенного, за словами брата, так і залишилося в Кринках. «Пишаюся життям, яке ти жив, брате. Зроблю усе, щоб повернути твоє тіло додому і продовжити початі тобою великі справи», – підсумував Михайло Онуфер.
«Ніколи не здаватися в полон, ніколи не зрадити присягу українській Нації. Тоді, коли важко, коли безвихідь, коли немає надії – боротися і йти всупереч усім але. За нами наші родини, наша Батьківщина, все святе та недоторкане... Здобути, або не бути. Зі щитом, або на щиті. Шлях воїна – це йти до кінця», – писав Олександр Подвишенний на своїй сторінці у фейсбуці 8 березня 2024 року.
А у графі «Про себе» у тій же соцмережі Сашко зазначав: «Здобудеш українську Державу або загинеш у боротьбі за Неї».
