У Мелітополі бізнес, «віджатий» у законних власників, активно захоплюють росіяни. Саме в руках варягів зосереджені найбільші активи.
Однак, після війни російський бізнес залишиться ні з чим - усі угоди та майнові права на окупованих територіях - нікчемні.
Незруйновані підприємства в окупованих Росією Донецькій і Запорізькій областях віддані на відкуп вихідцям із регіонів півдня Росії та Північного Кавказу. Вони стали засновниками 80% нових компаній, зареєстрованих на окупованих територіях.
Така інформація випливає з аналітики видання«Важливі історії».
Найчастіше компанії реєструють у містах Донецької та Луганської областей. Наприклад, у Донецьку з лютого 2022 року зареєстрували понад тисячу юросіб, у Луганську - 746, у Макіївці - 255. Аналітики Transparency International пов'язували це зі сприйняттям цих територій у росіян як більш «стабільних» для бізнесу порівняно із Запорізькою та Херсонською областями.
Серед міст, захоплених під час повномасштабної війни, бізнес реєструють здебільшого в Маріуполі та Бердянську. Так, у Маріуполі бенефіціарами більш як половини юросіб є росіяни,
40 компаній зареєстровані на кримчан, 179 - на підприємців, які отримали ІПН в окупованих регіонах. У Мелітополі зареєстровано 588 компаній.
іфографіка видання «Важливі історії»
Хто володіє компаніями на окупованих територіях З'ясувалося, що серед засновників компаній на окупованих територіях з великим відривом лідирують вихідці з Ростовської області - їх 1315 осіб. На другому місці волгоградці - 642 особи, на третьому кубанці - 427 осіб. Для порівняння, московський ІПН мають тільки 212 засновників таких компаній.
Ключова фігура однієї з найбільших груп компаній, основні активи якої зосереджені в будівельній сфері, - українець Віталій Колесніков. 2020 року бізнесмена затримали в Україні під час передання хабаря голові Фонду держмайна, після чого він виїхав до Росії, а потім, ще 2021 року, отримав паспорт «ЛНР». В Україні його оголосили в розшук, а на окупованих територіях його кар'єра майже одразу пішла вгору: Колесніков став власником семи компаній в окупованих регіонах і трьох - у Москві.
Також видання встановило вихідців із Чечні, наближених до влади республіки і пов'язаних із захопленням активів на окупованих територіях України,
передає Кавказ. Реалії. Так, Асланбек Алханов, який представляється помічником представника глави Чечні в Краснодарському краї, керує будівельною компанією в Донецькій області.
Компанію «Запоріжчермет», створену для переробки та реалізації металобрухту і відходів чорних металів, контролює Аслан Байсаров - брат близького до керівництва Чечні боксера Рамзана Байсарова.
Раніше в грудні видання Проєкт встановило, що на окупованих територіях Чечні вихідці з Чечні володіють або керують щонайменше 35 підприємствами, 17 із них журналісти змогли підтвердити зв'язок із наближеними Кадирова, його військовими підрозділами або чеченськими держкомпаніями. Серед них, окрім заводу «Азовсталь» і металургійного комбінату імені Ілліча, - маріупольський «Еліт-Буд», платіжні системи «Поліпей» і «Пейберрі», щонайменше дві «агрофірми», які вивозять зерно, і так далі.
У жовтні американська газета The Wall Street Journal з посиланням на документи, заяви влади, менеджерів і бізнесменів писала, як люди з оточення Кадирова вивозять і розпродають сучасне обладнання, металобрухт, вугілля і промислові гази з Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.
Металобрухт, зерно і заводи Відстежити за митними базами товари, які вивозять із захоплених регіонів до Росії, тепер складно. Після офіційної анексії чотирьох регіонів відпала і необхідність декларувати товари, що йдуть звідти. Але окупаційна влада і не приховує, що вивозить продукцію з цих територій. Провивезення зерна з порту Бердянська повідомляв голова проросійської адміністрації Запорізької області Євген Балицький (пізніше він відредагував повідомлення і видалив інформацію про зерно). А українські чиновники розповідали про вивезення металобрухту.
вивіз зерна із Мелітополя. скріншот відео окупантів
Загалом із 2022 року в російському реєстрі юросіб з'явилося 63 підприємства на окупованих територіях, основний вид діяльності яких пов'язаний із переробкою і торгівлею брухтом, - переважно в Маріуполі, Донецьку, Мелітополі та Луганську. Частку одного з основних металургійних активів у Маріуполі - меткомбінату Ілліча - незабаром після захоплення міста отримав родич сенатора від Чечні Сулеймана Геремеєва, Валід Корчагін (він же - Геремеєв). Алаш Дадашов, який змінив його через два місяці,
теж близький до Геремеєва.
Одна з найбільших груп промислових компаній на окупованих територіях пов'язана з сім'єю Тибекіних.
Сім'я Тібекіних, у руках яких зосереджені великі промислові активи на Донбасі, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну закріпилася в окупованому Криму: 2017 року дружина Ярослава Тібекіна, Тетяна, стала власницею Нижньогірського консервного заводу - компанії з однойменного селища, яка уклала відтоді більше ніж сто дрібних держконтрактів на 18 млн рублів на поставку продуктів із російськими міністерствами, ФСБ, лікарнями й дитячими садочками. Запорізькому підприємству Тібекіної,«Мелітопольському молокозаводу», який раніше належав українським підприємцям - сім'ї секретаря Мелітопольської міськради Романа Романова, вдалося отримати п'ять держконтрактів - цього разу більших - на 14 млн рублів від створеного Росією регіонального міністерства науки і освіти.
71-річній родичці донбаського бізнесмена також належить 40% Комсомольського кам'яного кар'єру і - через компанію «ГЗК Енергококс» - 50% Свердловського машинобудівного заводу.
Обидва підприємства розташовані в Луганській області. Крім них цей «сімейний» кластер контролює ще сто юросіб із чотирьох захоплених регіонів України. Разом вони покривають одразу кілька основних сфер у регіоні: видобуток вугілля, торгівлю обладнанням, сільське господарство і будівництво. У 2023 році виручка всіх компаній цієї групи, за якими є дані, склала 8,5 млрд рублів.
До слова, так званий губернатор Запорізької областіЄ. Балицький активно сприяє передачі «націоналізованих» активів у приватні руки. Нові «господарі» вкраденого бізнесу в переважній більшості з Росії. Собі він залишив найприбутковішу галузь - виробництво алкоголю.
Залишаться ні з чим Наведені приклади - мала частина того, що захопили і творять окупанти на захоплених українських територіях. Але в російського бізнесу на захоплених територіях немає жодних юридичних гарантій. Україна вважає нікчемними будь-які акти російської влади на окупованих територіях, включно з будь-якими угодами з нерухомістю - за міжнародним правом, кажуть юристи, Росія не може вводити на окупованих територіях свої закони.
Це означає, що будь-які майнові права на окупованих територіях України, підтверджені сьогодні російськими папірцями, - це «пташині права». Юридично весь цей бізнес висить у повітрі. Коли війна скінчиться, будь-який російський власник або підприємець залишиться ні з чим.
