За останні два роки українські міста зазнали атак тисяч іранських ударних дронів Є підстави вважати, що початкову версію цієї руйнівної зброї було розроблено для збройних сил Німеччини близько 35 років тому, пишеNeue Zürcher Zeitung.
Коли він пролітає з гуркотливим двотактним двигуном, він звучить як мопед. Росіяни посилають їх масово перед своїми високоточними ракетами, щоб поставити в глухий кут українську ППО. Вони атакують житлові будинки, електростанції та електроенергетичні системи.
️Shahed-136 описується як дешевий та ефективний безпілотник-камікадзе з Ірану. Його вартість становить від 20 до 50 тисяч доларів за одиницю, залежно від обсягу виробництва та конкретних модифікацій. Все це добре відомо. Менш відоме походження Shahed-136, який ймовірно був розроблений у Німеччині.
У 1980-х роках безпілотник, дуже схожий на Shahed-136, був розроблений у Бонні на замовлення тодішнього міністерства оборони ФРН. Однак після возз’єднання Німеччини Бундесвер більше не мав на нього грошей. Проєкт було скасовано.
У зв’язку з цим виникає два питання: невже німецька технологія безпілотників,
розроблена 35 років тому, потрапила в чужі руки? І чи використовується вона сьогодні для бомбардувань українських міст?
Безпілотник як літак-камікадзе
Історія починається з компанії, яка сьогодні вже не існує. У 1980-х роках авіаційна компанія Dornier отримала замовлення від Бундесверу на розробку протирадіолокаційного безпілотника. Передбачалося, що цей безпілотник буде використовуватися для виявлення та знищення ворожих позицій РЕБ. Оснащений радарним детектором і вибуховим пристроєм вагою до 50 кілограмів, він мав пікірувати на ціль подібно до літака-камікадзе.
Через три роки після укладання контракту компанія Dornier представила два прототипи безпілотника DAR (Drone Anti-Radar) у випробувальному центрі Бундесверу в Меппені, німецька земля Нижня Саксонія, в 1992 році.
До цього моменту вже було ясно, що цілі Люфтваффе більше не можуть бути реалізовані. Спочатку вони хотіли сформувати дві ескадрильї безпілотників, у яких мали перебувати в резерві понад 4 тисячі цих дронів-камікадзе. Однак після возз’єднання Німеччини оборонний бюджет було урізано, і грошей на цей проєкт більше не знайшлося.
Вже тоді з’явилися ознаки того, що окрім Німеччини в проекті безпілотника був зацікавлений ще хтось. У 1987 році компанія Dornier оголосила, що працює з ізраїльтянами над створенням безпілотника DAR.
Американський експерт Ден Геттінгер у дослідженні про безпілотники-камікадзе, опублікованому в 2023 році, пише, що два протирадіолокаційні дрони з багато в чому схожими характеристиками напевно з’явилися в результаті співпраці між компаніями Dornier і Israel Aerospace Industries в середині і наприкінці 1980-х років. Один з них був німецьким безпілотником DAR, а інший – ізраїльським Harpy. Обидва мали однакову конструкцію дельтавидного крила і пропелер, що штовхає.
Німецька технологія в ізраїльському безпілотнику?
Відомий британський військовий журнал “Jane’s” у 1995 році повідомив, що безпілотник Harpy був розроблений в Ізраїлі, але “з використанням базового літака з дельтавидним крилом, придбаного та модифікованого в Німеччині”. Це означає, що ізраїльський дрон-камікадзе, імовірно, містить німецькі технології.
Все це можна резюмувати наступним чином: німці та ізраїльтяни розробили ідентичні безпілотні системи близько 35 років тому.
Обидві системи були спроєктовані таким чином, щоб їх можна було запускати з вантажних контейнерів, а потім автоматично шукати ворожі радари заздалегідь запрограмованою траєкторією польоту. Ця технологія ознаменувала невелику військову революцію наприкінці 1980-х років.
Відомо, що на той час Німеччина та Ізраїль уже якийсь час співпрацювали за проектами озброєнь, не афішуючи цього. Розумно припустити, що це могло бути і з цим проєктом безпілотника.
Німецький уряд ухиляється від відповіді. ️NZZ звернулася до Міністерства оборони Німеччини в Берліні, компанії Airbus Defence and Space, яка є правонаступником Dornier, і компанії Israel Aerospace Industries. У той час як Airbus Defence and Space заявила, що «ніякої додаткової інформації» немає, Israel Aerospace Industries взагалі не відповіла.
Відповідь німецького уряду була ухильною. “Ми не можемо надати інформацію про будь-які експортні ліцензії через більш ніж 30-річний період”, – сказала представниця міністерства економіки.
Раптова поява Shahed-136
У середині і наприкінці 1990-х років Ізраїль продав Китаю близько 100 безпілотників Harpy.
Очевидно, угода була укладена в таємниці. Про неї стало відомо лише через кілька років. У липні 2002 року Washington Times повідомила, що кілька безпілотників Harpy були помічені на китайських військових навчаннях у провінції Фуцзянь.
️Фуцзянь знаходиться прямо навпроти Тайваню і особливо зручний для можливих повітряних ударів по острову. На момент укладання угоди з Китаєм дальність польоту безпілотника Harpy, як стверджується, вже збільшили зі 150 до 500 кілометрів.
NZZ хотіла дізнатися у німецького уряду, чи відомо йому про угоду Ізраїлю з Китаєм. Зазвичай виробнику зброї, який використовує німецькі технології, потрібна нова ліцензія від уряду Німеччини на експорт. Проте уряд не відповів на це питання.
Отже, є явні ознаки того, що безпілотник перемістився з Ізраїлю до Китаю. Але як він міг потрапити звідти до Ірану? Китай давно підтримує тісні військові відносини з Іраном. Серед іншого, кажуть, що він підтримував режим мулл у будівництві виробничих центрів для важливих військових платформ, таких як крилаті ракети, артилерія, бронетехніка, військові кораблі та ракети.
У звіті ізраїльського торговельного журналу «Israel Defense» за квітень цього року говориться, що іранський Shahed-136 дуже схожий на Harpy. Тому можна припустити, що безпілотник є продуктом співпраці між Китаєм та Іраном. Якщо це правда, то коло буде завершено: безпілотник, імовірно розроблений німецькою компанією близько 35 років тому, Ізраїль продає Китаю, який, за всіма ознаками, надав цю технологію Ірану. Можливо, що так воно і було. Теоретично, однак, не можна повністю виключити, що плани створення безпілотника потрапили до Ірану іншим шляхом.
Протягом багатьох років різні сторони продовжували вдосконалювати безпілотник. Наразі існують версії з дальністю польоту понад 2000 кілометрів.
Німецький експерт з безпілотників Ульріке Франке написала докторську дисертацію по німецьких проєктах безпілотників. Зараз вона працює у Європейській раді з міжнародних відносин у Парижі. На її думку, є чіткі вказівки на те, що німецькі та ізраїльські компанії спільно працювали над створенням безпілотників DAR та Harpy.
«Israel Aerospace Industries якимось чином брала участь у проекті DAR,
або спільно розробляючи, або переймаючи німецькі технології», – сказала вона в інтерв’ю NZZ. «Проте точних доказів немає. Зрештою є багато зачіпок, але немає абсолютної впевненості».
️Франке резюмує це так: «Dornier та ізраїльтяни, ймовірно, створили безпілотник, Китай та Іран, ймовірно, надихнулися проектом та модифікували його».
Іран офіційно представив Shahed-136 у грудні 2021 року. Трохи більше через рік країна вперше поставила сотні таких безпілотників до росії.
Тільки в листопаді режим путіна запустив 2500 безпілотників Shahed-136 по українських містах. Більшість із них – це модифіковані росією версії Shahed-136, також відомі під російським позначенням “Герань-2”.
Розроблений колись як зброя Бундесверу для боротьби з об’єктами радіолокації, безпілотник DAR, судячи з багатьох ознак, продовжує використовуватися і через 35 років. При цьому сама Німеччина досі не має у своєму військовому арсеналі такого дрона-камікадзе.
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
